Гроші на відбудову Афганістану

У середу Німеччина вже втретє проведе у себе Міжнародну конференцію, присвячену відбудові Афганістану. Окрім афганського керівництва до Берліна приїдуть високопосадові представники країн, котрі беруть активну участь у налагодженні нормального життя в цій центральноазійській країні. У Берліні на Міжнародній конференції з питань відбудови Афганістану мова йтиме не лише про матеріальну допомогу афганцям. Йтиметься загалом про політичне майбутнє держави, про налагодження гідного й безпечного життя. Суттєву увагу на конференції буде приділено проблемі боротьби з наркоторгівлею. Але безумовно фінансова допомога для Кабулу з боку країн-донорів є найважливішим пуктом порядку денного. Німеччина, яка за період з 2002 до 2004 року надала Афганістанові 320 мільйонів євро, стала поряд зі Сполученими Штатами та Японією одним з найщедріших спонсорів. Німецька міністр з питань економічної співпраці та розвитку Гайдемарі Вічорек-Цойль переконана, що Берлін повинен і надалі активно допомагати афганцям: "Я сама домагатимусь того, щоб на наступні чотири роки Німеччина виділила на допомогу Афганістану таку ж суму - 320 мільйонів євро". Загалом міжнародна програма відбудови Афганістану, як зазначила пані Вічорек-Цойль, потребує на наступні три роки фінансування у розмірі понад сім мільярдів євро. На її переконання, вкладені кошти стануть корисною інвестицією не лише для афганців, а для всієї світової спільноти: "Коли ми інвестуватимемо туди гроші, то сприятимемо тим самим своїй власній безпеці. Адже в цьому світі ніхто не мешкає на ізольованому острові. Біда кожного відгукується на нас усіх". Вкладати капітал у промисловість Афганістану закликав приватні фірми з усього світу президент країни Хамід Карзай, котрий ще у понеділок прибув до Берліна. Він пообіцяв створити найсприятливіші умови для інвесторів та докласти всіх зусиль для захисту їхньої власності. На підтвердження своїх слів Хамід Карзай навів такі факти: "Афганістан ухвалив закон про банківську діяльність, який дозволяє іноземним інвесторам ставати власниками банків. Ми й надалі докладатимемо зусиль, аби ліквідувати перешкоди на шляху інвестицій. У нас є досить багато законів, які захищають підприємництво і спрощують торгівлю". Афганський президент виступає за такий розвиток країни, коли б функції держави скоротилися до мінімуму, а головну роль в ній перебирали на себе суспільство й промисловість. Хамід Карзай налаштований досить рішуче щодо реалізації такого плану. На його переконання, підстав для оптимізму є доволі: "Доказом може служити те, що Афганістан 2003 року мав 30 відсотків економічного зростання. Цього року Афганістан вже досягнув 20-ти відсотків зростання. Незважаючи на роки війни, афганська валюта належить до найстабільнішої в регіоні. 2003 року промисловість і сільське господарство зросли на 170 відсотків". У вівторок в Берліні відбулася конференція приватних підприємців, які готові вкладати свої кошти в розвиток Афганістану. Присутній на ній президент Спілки німецьких промисловців Міхаель Роґовскі, коментуючи заяви Хаміда Карзая, зазначив: "Ми позитивно оцінюємо те, що Афганістан визнає важливість інвестицій приватного секору як центрального стовпа політичного та економічного розвитку країни. Ми будемо й надалі заохочувати президента Карзая і його кабінет підтримувати приватний сектор. Адже приватне підприємництво для цієї справи є надзвичайно важливим". Варто зазначити, що Німеччина вже завершила першу фазу допомоги Афганістану. Це була фаза термінової допомоги, аби вивести країну зі злиднів, спричинених тривалими війнами. Тепер німецький уряд розпочав другу фазу, яка передбачає розбудову інфраструктури, та допомогу в розвитку економіки. Водночас представники німецького уряду допомагають афганським колегам у створенні нових законів. Німецькі правоохороці навчають афганську поліцію, зокрема, боротися з наркоторгівлею, яка є однією з найдошкульніших проблем країни. Окрім того, ФРН фінансує організацію шкільної освіти в країні в рамках програми "Класні кімнати для Афганістану". Любомир Петренко