1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Гулаг і німецький слід

Дарія Брянцева, Наталя Неділько25 червня 2012 р.

Виставка про міфи більшовизму й жахи сталінізму триває в Нойгарденбергу. За словами ініціаторів, вона здатна придушити будь-які надмірно романтичні уявлення про комунізм.

https://p.dw.com/p/15Kxr
Фото: Sammlung »Memorial« Moskau

"ГУЛаг. Сліди та свідоцтва. 1929 - 1956" ("GULAG. Spuren und Zeugnisse 1929 - 1956"). Ця виставка - нагадування. Тут немає естетичної краси, але є потворність людської сутності, що демонструє безліч прикладів, які вражають своєю жорстокістю.

Тематично експозиція розділена на три частини. Перша розповідає про витоки зародження ідеї: як і чому революція 1917 року призвела до створення таборів. Друга розповідає про початок переслідувань і перші депортації. Третя свідчить про те, як функціонувала система, які саме примусові роботи виконували ув'язнені, яким було буденне табірне життя.



Четверта частина експозиції присвячена періоду, який умовно можна позначити словом "після": коли і яким чином були розпущені табори, як відбувався і триває нині процес реабілітації ув'язнених, як змінювалося і продовжує змінюватися ставлення громадськості до ГУЛагу останніми роками.

Символ

Відкриває документальну виставку макет відомої "Вежі Татліна" - проекту монументальної будівлі-пам'ятника, присвяченого 3-му Інтернаціоналу. Комплекс, розроблений архітектором Володимиром Татліним, повинен був символізувати єднання людства, розділеного свого часу при будівництві Вавилонської вежі. Простота і краса геометричних форм, легкість матеріалів, ідейність, - все в цій споруді мало бути прекрасним. Так само мало стати прекрасним і світле майбутнє, яке очікувалося для народів світу після перемоги комунізму.

Колосальна ідея отримала міжнародне визнання на різноманітних архітектурних заходах, але цей символ перемоги комунізму ніколи не було споруджено. Мабуть, реалізація проекту не видавалася можливою: "Башта Татліна"стала зайвим підтвердженням нездійсненності світлих ідей комунізму на практиці.

Вежа Татліна. 1919 рік
Вежа Татліна. 1919 рікФото: picture-alliance/dpa
Плакат "Вороги п'ятирічки". Художник - Віктор Дені
Плакат "Вороги п'ятирічки". Художник - Віктор ДеніФото: Sammlung »Memorial« Moskau

Реальність

У виставковій залі, на білій стіні відразу за "Вежею Татліна", графіки зобразили символічну карту Радянського Союзу з позначенням місць, де було розміщено табори: картографічне відображення долі людей, визнаних радянською владою шпигунами, диверсантами, терористами, троцькістами, правими, меншовиками, есерами, анархістами, націоналістами, білоемігрантами або учасниками інших антирадянських організацій і груп.

"Зміни в організмі внаслідок авітамінозу". З матеріалів з'їзду лікарів
"Зміни в організмі внаслідок авітамінозу". З матеріалів з'їзду лікарівФото: Sammlung »Memorial« Moskau

Один з елементів експозиції - діапроектор: на декілька секунд на стіні затримується подвійний малюнок зі "справи" одного з мільйонів ув'язнених. Зліва - у профіль, справа - у фас. Клац - і посадили, а потім розстріляли Павла Флоренського, богослова і філософа минулого століття. Клац - і опинилася в таборі Ольга Шамборант, котра завинила лише аристократичним походженням і спілкуванням з родичами, які жили на Заході.

Так, ці факти відомі школярам. Але коли бачиш тисячу разів штопану сукню жінки, яка прожила в ній кілька табірних років, або короткі листи зі словами любові, надіслані в Підмосков'я звідкись з-під Іркутська, стає трохи моторошно. Від того, що ти теж - людина, здатна на жорстокість. І в цьому, мабуть, один з сенсів виставки: забувати не можна! Все це може статися знову, бо історія має одну сумну властивість - повторюватися.

Татлін хотів, щоб будівлі у спроектованому ним архітектурному диві, оберталися навколо центральної вісі, символічно перемелюючи старі, а також народжуючи нові ідеї, спрямовані вгору. Машина, побудована в підсумку Сталіним, перемелювала не тільки ідеї, але й людські долі. Праця ув'язнених стала економічним ресурсом.

GULAG-Ausstellung im Schloß Neuhardenberg
Фото: Sammlung »Memorial« Moskau

Виставка дає можливість осмислити масштабність цього "соціалістичного будівництва". В експозиції зібрано величезну кількість документів і предметів побуту. Чому цю експозицію показують у Німеччині? Чого точно не хотів жоден з організаторів, так це порівняння двох систем виправно-трудових таборів: націонал-соціалістської та радянської. Між ними організатори експозиції проводять чітку межу. Однак порівнюють трудові табори в СРСР і в НДР, що працювали за аналогічними схемами.

За словами ініціаторів виставки, вона здатна задушити будь-які надмірно романтичні уявлення про більшовизм-комунізм-соціалізм, які й донині актуальні в різних країнах. Радянська держава, яка прагнула побудувати нове суспільство, породила систему, що нищить людину. І цей висновок важливий не тільки для пострадянської Росії.

Полонені німці

Цікава і ще одна тема, нехай коротко, але досить чітко позначена на виставці: ставлення в Німеччині до військовополонених, які повернулися на батьківщину з радянських таборів через кілька років після закінчення Другої світової війни.

За свідченням кураторів виставки, вдома їх зустрічали з квітами і почестями, ніби забувши про ті злочини, які ці люди здійснювали під час військових дій на території Східної Європи. Військовополонених у Німеччині зустрічали як героїв, які пережили жах сталінських таборів. Про іншу частину їхнього минулого згадувати було не прийнято.

Де і коли можна подивитися

Ініціатори виставки - Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне та благодійне товариство «Меморіал» і Фонд меморіальних комплексів Бухенвальд і Міттельбау-Дора, спільно з Фондом "Палац Нойхарденберг" за підтримки Федерального фонду культури Німеччини.

До 24 червня виставку можна відвідати в палаці Нойгарденберг (Schloss Neuhardenberg), що за годину їзди від Берліна. З 20 серпня до 21 жовтня 2012 експозиція буде виставлена ​​в Музеї Шиллера в Веймарі (Schiller-Museum Weimar).

Ірина Щербакова на відкритті виставки
Ірина Щербакова на відкритті виставкиФото: picture-alliance/dpa
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою