День свободи преси: методи тиску на ЗМІ в Україні стають більш вишуканими
2 травня 2004 р.
терігачів. Свою стурбованість правозахисники висловлюють і ситуацією зі свободою слова в колишніх радянських республіках, у тому числі й в Україні.
На жаль, і на тринадцятому році існування незалежної України говорити про справді незалежну українську пресу важко. За словами медіа-експертів, майже всі українські засоби масової інформації поділені між політичними силами та зацікавленими бізнес-структурами. Говорить президент Інституту масової інформації, координатор українських проектів ”Репортерів без кордонів” Алла Лазарєва:
”З-поміж тих мас-медіа проектів, які є потужними в Україні, які є тиражовані, досить мало зроблено журналістами і з власне журналістською метою, тобто метою інформувати суспільство. Досить часто - це політична або якась комерційна мета. Непогано виживають, наприклад, розважальні засоби масової інформації. Як про незалежні, можно говорити про інтернет-медіа, які залишаються своєрідним ”самвидавом” сучасного зразка. Але про потужні незалежні медіа говорити важко. Якщо і існують незалежні засоби масової інформації, то вони маргіналізовані...”
Як зауважила Алла Лазарєва, свідченням цьому може бути скандал навколо засудженої до закриття газети ”Сількські вісті”, яка продовжує виходити тільки завдяки тому, що подала апеляцію на рішення суду. Президент Інституту масової інформації звернула увагу також на намагання остаточно витіснити на короткі хвилі західні радіостанції. У регіонах виданням, які критично налаштовані до влади, можуть, скажімо, просто без пояснення причин відмовити в акредитації в офіційних структурах. Ось що розповів головний редактор мукачевської газети ”Старий замок” Юрій Клованич:
”Ми не маємо доступу до жодних офіційних структур. Зокрема, в Мукачеві я подавав заяву на акредитацію і при міській раді, і при міськвиконкомі, і при територіальній виборчій комісії. Нам відмовили в акредитації. Безпосередньо на засідання сесії нас не допускають вже фактично з Нового року.”
А після виборів мера Мукачевого, які відбулися в квітні, була вчинена спроба взагалі закрити газету ”Старий замок”. Скасувати державну реєстрацію цього видання вимагав, зокрема, голова територіальної виборчої комісії Юрій Переста. Він направив до суду позов на газету, яка, на його думку, порушила українське законодавство, опублікувавши за три дні до голосування рейтинги кандидатів. Щоправда, в останню хвилину голова ТВК відкликав свою скаргу, і суд не відбувся. Тим часом медіа-експерти говорять про своєрідну еволюцію важелів тиску на ЗМІ в Україні. Такої думки дотримується і президент Інституту масової інформації Алла Лазарєва:
”Якщо в попередні роки податкова інспекція була одним з провідних важелів тиску на ЗМІ, то тепер часто починають вдаватися до дій, які з юридичної точки зору абсолютно грамотні. Але поза тим, якщо поставити ситуацію в політичний контекст, то ми бачимо, що вона працює абсолютно на інтереси конкретних політичних сил. Коли це відбувається системно і коли ми бачимо, на скільки не пропорційно представлені політичні сили в мас-медія порівняно до того, як вони представлені в парламенті, ми однозначно можемо казати про певні перегиби з боку влади. ”
До останніх ноу-хау в сфері впливу на засоби масової інформації Алла Лазарєва віднесла досить продумані комерційні рішення, до яких належить також і зміна власника ЗМІ: юридично ніхто не має права заборонити комусь продати свої акції, натомість новий власник може кардинально переорієнтувати редакційну політику. Експерти не виключають подальшого посилення тиску на ЗМІ в зв”язку з президентськими виборами. Говорить Алла Лазарєва:
”Принаймні видно, на скільки свідомо і системно знову ж таки маргіналізуються ті мас-медіа, які підтримують опозицію або не працюють на інтереси певних політичних структур, що намагаються утриматися при владі. Я знаю, що вже були проблеми у ”П”ятого каналу”, останнім часом є проблеми і в ”Української правди”. Ще офіційно не оголошено президентські перегони, але ці проблеми вже почалися, і почалися вони на рівні штучного зменшення впливу і аудиторії опозиційних мас-медіа”.
Подібні тенденції торкаються не тільки центральних засобів масової інформації, але й регіональних видань. Головний редактор мукачевської газети ”Старий замок” Юрій Клованич розповів:
”Соціал-демократи (об”єднані) мають на Закарпатті в своєму резерві близько 150 тисяч сумарного тиражу. Якщо брати мас-медіа, які опонують цій силі, то їхній сумарний тираж втричі менший. Останнім часом створюється купа кишенькових газет, газет-одноденок.”
До речі, якщо перед парламентськими виборами жителям України доводилося мати справу з кандидатами-двійниками, то тепер, як розповів Юрій Клованич, досить активно створюються й газети-двійники. Свого двійника вже має і ”Старий замок”, і опозиційна мукачевська газета ”Фест” - останнім часом у міських кіосках можна придбати нове видання з подвійною назвою ”Старий замок - Фест".
Володимир Медяний