Дерегуляція бізнесу в Україні: що робити з тисячами законів?

"Відкрити бізнес в Україні надзвичайно складно. Багато хто ламається вже на цьому етапі, бо треба зібрати непотрібні документальні підтвердження, довідки, папірці. Якщо й відкрив, то чиновники використовують ці довідки, аби тиснути на бізнес щодня", - розводить руками виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова. Вона щодня вислуховує нарікання від членів своєї спілки, які, за її словами, головною перепоною роботи в Україні називають зарегульованість ведення бізнесу.

Загрозливу тенденцію зростання невдоволення представників бізнесу надмірним регулюванням підприємницької діяльності підтверджує й бізнес-омбудсмен України Альгірдас Шемета. "Минулого року ми отримали 1100 скарг від бізнесу. З них 80 відсотків - від малих і середніх підприємств. Це кейси з неналежного застосування законодавства, зловживання на цьому", - розповів Альгірдас Шемета під час презентації проекту ЄС зі створення сприятливого бізнес-середовища в Україні FORBIZ. За словами омбудсмена, з тих, хто подавав скарги, 50 відсотків підприємців скаржилися на діяльність фіскальної служби та митників, 15 процентів - на діяльність правоохоронних органів, 10 відсотків - на контролюючі органи.

Наказ майже столітньої давності

І самі підприємці, і бізнес-омбудсмен вказують не те, що діяльність усіх державних органів, які вимагають від підприємців стоси довідок, регламентується численними законами, підзаконними актами та нормативами. Саме на них чиновники і посилаються, щодня приходячи з перевірками до підприємців. "Ми знайшли один діючий наказ міністерства праці від 1923 року. І цей наказ ще досі регулює підприємницьку діяльність в Україні", - зізнається заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Його відомство, за підтримки проекту ЄС FORBIZ, розпочало велику інвентаризацію законів та нормативних актів, які регулюють ведення бізнесу в Україні. "Ми хочемо зрозуміти вплив регуляторного поля на бізнес і оцінити його в грошах, у скільки це регулювання обходиться бізнесу, а потім змінити регуляцію, де це потрібно. Мова не йде про механічне скасування всього. У деяких випадках буде заміна. Протягом року ми хочемо переглянути регуляторний вплив на 75 ринках", - повідомив DW Максим Нефьодов.

Він зауважує, що діяльність бізнесу в Україні нині регламентують "кілька десятків тисяч" законів та поправок до них, підзаконних норм, і більшість з них потребують перегляду. "Ми вже передали до Верховної Ради законопроект про скасування шести ліцензій на експорт-імпорт. Мало того, що ціна цих ліцензій для бізнесу менша, аніж заробітна плата людей, які адмініструють ці ліцензії. Ми ще і не знайшли людини, яка б пояснила, навіщо двадцять років тому ввели ці ліцензії", - обурюється заступник глави МЕРТ. Він наголошує, що все це стримує розвиток бізнесу в Україні.

Бути прогнозованою

За словами Нефьодова, перша "ревізія" документів показала, що держава увесь час намагається контролювати підприємницьку діяльність в країні, аби зберігати вплив на бізнес. Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання, який допомагатиме міністерству експертним аналізом під час проведення інвентаризації законодавства, вважає, що державу варто навчити бути прогнозованою та пояснювати бізнесу, навіщо запроваджуються ті чи інші правила, переконувати, що це в інтересах підприємців. "Лише тоді бізнес буде виконувати ці правила та брати участь у їх формуванні", - наголошує Олексій Гончарук. Він переконаний, що без цього буде неможливим формування комфортного середовища для розвитку в Україні підприємництва, зокрема малого та середнього.

Урядовці переконують, що підприємці вже за кілька місяців відчують полегшення у відкритті та веденні бізнесу. Остаточних результатів інвентаризації регуляторної бази варто очікувати не раніше, аніж за рік.