1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Десята річниця повітряних атак НАТО у Сербії

24 березня 2009 р.

24 березня 1999 року НАТО почав повітряні атаки на республіку Югославію. Західний воєнний союз цілих 78 днів бомбардував військові та цивільні цілі в Сербії, Косові та Чорногорії.

https://p.dw.com/p/HIUE
Солдати KFOR у КосовомуФото: AP

«У ніч на четвер НАТО розпочав свої повітряні атаки на військові цілі в Югославії, - заявив невдовзі після початку воєнних дій тодішній канцлер Німеччини Ґергард Шредер. – Альянс був змушений до такого кроку, аби припинити тяжке та систематичне порушення прав косовських албанців та запобігти гуманітарній катастрофі в цій провінції».

Безпрецедентна жорстокість

Serben fliehen aus ihren Häusern im Kosovo
Біженці з КосоваФото: picture-alliance / dpa/dpaweb

Наприкінці 90-х албанські партизани вже вели підпільну боротьбу проти сербської поліції. Вони хотіли відокремлення від Сербії. Белград застосовував в Косові безпрецедентну до мирного населення жорстокість. Це скидалося на систематичне винищення понад 700 тисяч косовських албанців, що мешкали в цій провінції. Загалом під час війни загинуло щонайменше 5 тисяч албанців. Майже 300 тисяч змушені були тікати з місць бойових дій.

А внаслідок втручання НАТО загинуло щонайменше дві з половиною тисячі сербських солдатів та мирних мешканців. Албанські повстанці також по завершенню війни продовжували вбивати косовських сербів. Майже 250 тисяч сербів та інших національних меншин втекли з Косова після припинення бойових дій 10 червня 1999 року або їх вигнали. Лише близько ста тисяч з них згодом змогли повернутися в сербські райони Косова.

Незалежність Косова – небезпечний прецедент?

Bildgalerie Jahresrückblick 2008 Februar Kosovo
Прапор КосоваФото: AP

Майже всі албанські біженці повернулися до рідних домівок одразу по завершенню війни. 17 лютого 2008 року Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії. Цю наймолодшу європейську країну визнали більшість країн Заходу. Сербія продовжує розглядати Косово як свою провінцію. Найзавзятіше її в цьому підтримує Росія.

«Росія завжди позиціонувала себе як палкий захисник принципу недоторканості кордонів та противник будь-яких територіальних відокремлень, - розповідає експерт з питань Балкан Мюнхенського університету Франц-Йозеф Альтманн. - І раптом у випадку Південної Осетії та Абхазії Росія перекреслила все те, що вона сама тривалий час відстоювала. Перед тим, як відокремитися, уряд у Косові змушений був втілити необхідні стандарти в галузі захисту прав людей та національних меншин. Усього цього навіть близько не сталося в кавказьких самопроголошених республіках».

Філіп Славкович / Христина Ніколайчук

Редактор: Леся Юрченко