1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Десять років Болонського процесу: мобільність є, але не для всіх

8 березня 2010 р.

Єврокомісія підвиває підсумки десятиліття Болонського процесу, який має на меті уніфікувати вищу освіту в Європі і підвищити мобільність студентів. Лідером у сприянні навчанню закордоном є Німеччина.

https://p.dw.com/p/MNOe

До Болонського процесу приєдналися вже 46 країн Європи. Україна долучилася до нього п’ять років тому. Підбиваючи підсумки десятиріччя, у Брюсселі запевняють, що головних цілей вже досягнуто. По-перше, це введення у всіх 46 країнах триступеневої системи освіти, а саме – бакалавра, магістра та доктора, по-друге, це визнання кваліфікації та освіти і, по-третє – мобільність студентів.

Мета – 20 відсотків

Торік міністри освіти узгодили новий порядок денний, згідно з яким до 2020 року має бути 20 відсотків студентів, які будуть навчатися чи проходити практику в іншій країні. У той же час експерт Європейської комісії Девід Кроз'є наголошує, що 46 країн у Європі є дуже різними у плані їх соціально-економічного розвитку. „Ми маємо найбагатші у світі економіки, але деякі – дуже бідні економіки у регіоні. Мобільність студентів дуже сильно вражена цим соціально-економічним виміром. У майбутньому ми хочемо мати рівні можливості для пересування студентів”, - наголосив експерт.

У Німеччині хочуть відправляти закордон кожного другого студента

Лише декілька країн мають власну стратегію сприяння мобільності. Зокрема, Бельгія, Франція, Мальта та Швейцарія поставили за мету довести кількість студентів, які проводять частину навчання закордоном до 20 відсотків до 2020 року. Натомість Нідерланди підвищили цю цифру до 25%, а Німеччина – до 50%. В Україні немає жодних цілей щодо сприяння студентському обміну.

Автор: Ірина Сомер

Редактор: Євген Тейзе

Пропустити розділ Більше за темою