1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи ефективна пропаганда Кремля в Німеччині?

Микита Жолквер26 червня 2015 р.

Відповідь на це запитання шукали учасники міжнародного колоквіуму в Берліні. Кореспондент DW вислухав думки американських, німецьких та російських експертів.

https://p.dw.com/p/1Fo7B

"Відтворення образів ворога, оруелівська суміш брехні та правди - все це спрямовано у першу чергу на саму Росію, призначено для внутрішнього споживання, але не тільки, - говорить Ральф Фюкс. - Російська панівна еліта розглядає себе у ролі альтернативного політичного проекту ліберальної демократії європейського зразку". Таке протистояння, за його прогнозом, триватиме довго, і Європі нічого іншого не лишається, крім як прийняти виклик.

Ральф Фюкс - директор німецького фонду імені Генриха Белля (Heinrich-Böll-Stiftung), де за сприяння Атлантичної ради (Atlantic Council) з Вашингтона та Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) у четвер, 25 червня, пройшов міжнародний колоквіум на тему "Російська дезінформація у ХХІ столітті".

Пропаганда високого класу

Ральф Фюкс (л), Джон Гербст (ц), Джон Емерсон (п)
Ральф Фюкс (л), Джон Гербст (ц), Джон Емерсон (п)Фото: DW/N. Jolver

Директор Атлантичної ради Джон Гербст з певним відтінком поваги говорив про високий рівень та витончені методи російської пропаганди. За його словами, кремлівська дезінформаційна кампанія "приголомшує" своїм технічним та фінансовим оснащенням, а також точним спрямуванням на різноманітні цільові групи, включно з нечисленними. "Польські меншини у деяких країнах Балтії, - наводить Гербст приклад, - отримують з Москви орієнтовані саме на них послання, які тематизують їх традиційно непрості відносини з національною більшістю в цих країнах".

Посол США у Німеччині Джон Емерсон вказав на інший аспект - спробу Кремля контролювати соціальні мережі, коли його тролі завалюють злобливими коментарями будь-які хоч якось критичні висловлювання на адресу політики російського керівництва. Експерт з країн Східної Європи фракції "Зелених" у Бундестазі Марілуїзе Бек відчула цю тактику на власному досвіді.

Поки в Німеччині не розібралися в ситуації і не дізналися, що таке "троль", розповіла вона, "мої співробітники щоранку лякалися, коли бачили на мої пости у Facebook по 300 обурених коментарів від начебто 300 обурених жителів Німеччини".

Кремлівська пропаганда в Німеччині

Скріншот сайту німецькомовної версії Russia Today
Скріншот сайту німецькомовної версії Russia TodayФото: DW

Не випадковий той факт, що кремлівські тролі особливо активно реагують на виступи німецьких політиків та публікації у німецьких ЗМІ. Ціль Москви, переконаний американський журналіст Джеймс Кірчик, нейтралізувати ФРН та підточити її трансатлантичну солідарність з США.

За твердженням Марілуїзе Бек, у Москві розуміють, що Німеччина грає не тільки головну скрипку в Європейському Союзі, але і є його слабкою ланкою, вона уразлива для пропаганди "через наші вічні пошуки, сумніви у собі, коливання між Сходом і Заходом".

А на додачу - почуття історичної провини німців за злочини нацистів у часи Другої світової війни, яке чомусь спрямовується лише на росіян серед народів колишнього СРСР. Але ж у процентному відношенні до загальної чисельності населення українців загинуло в роки тієї війни більше, наголосив Джон Гербст, а ще більше - білорусів.

Поки, одначе, зусилля російських пропагандистів на німецькому напрямі лишають в більшості своїй неуспішними, констатувала на колоквіумі Джемма Перцґен - вільна журналістка та співзасновниця правозахисної організації "Репортери без кордонів". Телеканал Russia Today німецькою мовою з його півгодинною програмою тільки в інтернеті має на Facebook 93 тисячі "друзів" та 6400 послідовників у Twitter. У англійської версії цього каналу - для порівняння - 2,8 мільйона "друзів" та мільйон послідовників у Twitter, зазначила Перцґен. Така саме порівняно невелика аудиторія і у "Голосу Росії" німецькою мовою, бюро якого було відкрито у січні 2013 року в Берліні поряд з Бранденбурзькими воротами навпроти американського посольства.

Підтверджуючи висновок Джемми Перцґен, оглядач газети Tagesspiegel Крістоф фон Маршалл вказав на опитування суспільної думки в Німеччині, за результатами яких симпатії німців до Путіна та його політики як всередині Росії, так і стосовно України не зростають, а, навпаки, зменшуються.

"Комплекс відринутого коханця"

Але ж чому настільки дієвою є кремлівська пропаганда у самій Росії? Чому їй вірять навіть ті, хто не тільки споживає відфільтровану інформацію, яку їм надають російські федеральні канали, але і ті, хто користується альтернативними джерелами, наприклад, в інтернеті?

Як відзначив заступник головного редактора "Нової газети" Андрій Липський, "це не просто пасивна і не дуже креативна путінська більшість, але і, на жаль, кола людей, які, здавалося би, мислять". Причина, на його думку, в тому, що панівна еліта "використовує найтемніші, найнебезпечніші сторони національної свідомості та грає на них".

Липський називає російське суспільство вкрай атомізованим, найбільш несолідарним у Європі. "Воно реагує лише на один об’єднувальний імпульс - наявність ворога, - пояснив він. - І тоді раптом виникає маса ренегатів демократії, людей, які ще вчора говорили про базові демократичні цінності, але змінили свої орієнтири в умовах створеної владою атмосфери обложеної фортеці".

Російська пропаганда апелює не до розуму чи здорового глузду, зазначає Липський, а до міфів, почуттів, підсвідомого. "Причому це не лише використання нейролінгвістичного програмування у роботі телебачення, але і звертання до глибинних хвороб російського суспільства, які накопичилися за останній час і тепер під впливом пропаганди виходять на поверхню", - стверджує журналіст.

До таких хворобливих точок російського суспільства, в які дуже точно поцілила пропаганда, Липський відносить поширену в РФ образу на те, що "Захід нас, мовляв, не прийняв, що він нас весь час критикує, що у нас корупція, що ми не такі". Таку образу заступник головного редактора "Нової газети" порівняв з "комплексом відринутого коханця".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою