1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Дискусія про статус російської мови в Україні

Олена Грищук13 лютого 2005 р.

Питання про статус російської мови в Україні, яке відіграло помітну роль під час президентської кампанії, набуло останніми днями нової актуальності. Низка представників російськомовної інтелігенції в Україні виступила з відкритим листом на захист ”честі та гідності” російської мови.

https://p.dw.com/p/APB1

На думку авторів листа, російська мова зазнає в Україні дискримінації. Київська письменниця та драматург Валентина Єрмолова також поставила свій підпис під цим листом:

”З одного боку, якщо говорити, що мала місце сильна русифікація, а українська мова збереглася, то російській мові загалом нічого не загрожує. Вона, звичайно, збережеться. Тим більше, що Росія поруч. З іншого боку, якщо буде згорнуто освіту російською мовою, якщо будуть зачинені російські школи, то російська мова муситиме існувати тільки на вулиці. Тому ми змушені весь час ставити питання про статус російської мови, який відповідав би життєвим реаліям. Як відомо, 70 відсотків україців розмовляють російською, а 8 мільйонів громадян України вважають російську мову рідною. Будь-яка країна, маючи таку кількість російськомовного населення, надала б російській статус офіційної мови. Наголошую, ми не ведемо мову про державний статус російської мови, ми говоримо про статус офіційної мови.”

На нову українську владу російськомовна інтелігенція не покладає багато надій. Як і на останні законодавчі ініціативи "помаранчевих ревоюціонерів". Валентина Єрмолова:

”Я не вірю новому уряду в цьому сенсі. Справа в тому, що нас вже годували обіцянками. Мороз виступив з ідеєю надати російській мові статус офіційної. Але якщо уважно придивитися, то стає зрозумілим, що мова йде про регіональний статус російської мови для регіонів з переважно російськомовним населенням, де передбачається дозволити офіційне використання російської мови. Ми вважаємо такий підхід хибним. Ющенко на трибуні на майдані Незалежності сказав: ми європейська країна, і у нас кожен буде розмовляти тією мовою, якою бажатиме, й діти будуть розмовляти мовою батьків. Це дуже гарна обіцянка, але вона надто декларативна.”

Але чи дійсно якась з мов в Україні потребує державної підтримки? Ось думка з цього приводу українського письменника Олександра Ірванця:

”Якщо якась і потребує, то передусім це українська мова, оскільки українська держава – це єдина держава у світі, яка є українською. У цьому плані коли мені наводять приклади багатомовної Швейцарії, то я знаю, що в Швейцарії кожна мова підживлюється з-зовні: німецька - з Німеччини, італійська - з Італії, французька - з Франції. А звідки з-зовні може підживлюватися українська мова? Тільки з України. Ми маємо й угорську меншину на Закарпатті, і, скажімо, грецьку громаду навколо Маріуполя. Таким чином якось окремо вирізняти російську мову – на це немає потреби. По-перше, тому що вона достатньо сильна, достатньо забезпечена своїми внутрішніми ресурсами мова. Звичайно, знати російську мову треба, але робити на цьому наголос, робити її державною чи ще в будь-який спосіб виділяти абсоютно немає потреби.”

То ж чого очікує від нової влади в мовному питанні українська творча інтеліганція? Олександр Ірванець:

”Я би хотів розумної, тверезої терпимості. Тобто в жодному разі не потрібні будь-які шкідливі різкі рухи, але я думаю, їх і не буде. Взагалі мовне питання в Україні, як на мене, не існує. Я розмовляю українською, я розумію російську. Більше того, я випускник Московського літературного інституту, я добре знаю російську, я читаю цією мовою. При потребі я нею говорю, коли я зустрічаю людей, які точно вже не розуміють української. Але педалювати на цьому питанні я особисто нікому намагаюся не дозволяти. У дні ”помаранчевої” революції мене до смішного розчулювали кадри, коли донецькі шахтарі обурено казали: ”А вот нас заставляют разгаварівать на етой мове”. Тому що одразу постає питання - хто вас у Донецьку примушує розмовляти українською мовою? Може, це майстер у шахті зустічає його і не дає йому відбійного молока, доки той не перейде на українску мову?”

І все ж, дискримінується російська мова в Україні чи ні? Як бачать цю проблему в Західній Європі? Ось думка Петера Гількеса, експерта з українських проблем Німецько-українського форуму з Берліна:

«На мою думку, російська мова в Україні не дискримінується. Зрозуміло, що українська є в Україні державною мовою, і це є, якщо дозволите, одне з досягнень української незалежності. З іншого боку, російська мова, звичайно, не просто мова меншини. Її значення не можна порівнювати з болгарською або гагаузькою. Російська мова має в Україні надзвичайно широке застосування, і в цьому сенсі просто годі говорити про її дискримінацію. Під час «помаранчевої революції» ми всі бачили, що, власне, не мало жодного значення, якою мовою промовляли на майдані Незалежності – українською чи російською. Тобто мова не відігравала там жодної ролі. А якщо взяти до уваги обсяги публікацій російською мовою в Україні або ж пригадати, що російськомовна книжка з Росії в Україні набагато дешевша, ніж книга українською мовою, то взагалі, на мій погляд, годі говорити про якусь дискримінацію.»

Як може вплинути підвищення статусу російської мови в Україні на міжнародний статус мови української? Прогноз Петера Гількеса:

”Якщо російська мова стане другою державною в Україні або отримає схожого статусу, то це означатиме кінець підтримки української мови. На мою думку, це буде кроком назад й означатиме, що інтерес до української мови за кордоном різко зменшиться.”