Дискусія щодо єврейської імміграції в Німеччині

Вже протягом кількох тижнів в німецьких ЗМІ з”являються повідомлення про те, що Німеччина має намір жорсткіше врегулювати та обмежити імміграцію євреїв з країн колишнього Радянського Союзу. Хоча офіційного рішення ще не ухвалено, мова йде про те, що в майбутньому право на в”їзд матимуть лише ті євреї, котрим ще не виповнилося 45 років і котрі достатньо володіють німецькою, а отже без зайвих проблем зможуть інтегруватися в німецьке суспільство.

Досі євреї з країн на території колишнього СРСР без особливих обмежень могли в”їжджати до Німеччини. Це було врегульовано 1991 року правилами в”їзду до ФРН так званих ”контингентних біженців”. Головною причиною ухвалення цих необмежених правил у Німеччині називають побоювання перед посиленням антисемітизму після розпаду Радянського Союзу. Євреям, котрі хотіли емігрувати з колишнього СРСР з цієї чи іншої причини, в Німеччині радо надавали притулок ще й тому, що в такий спосіб можна було зміцнити німецьку єврейську громаду. І справді, за минулі роки вона зросла на кілька десятків тисяч осіб, чого після Голокосту в цій країні ніхто не очікував.

Утім, такий великий притік приніс з собою й проблеми: наприклад, склад єврейських громад у Німеччині суттєво змінився на користь іммігрантів з пострадянського простору. До того ж, з 1991 року з країн колишнього СРСР до Німеччини емігрували загалом майже 200 тисяч євреїв, однак до традиційної єврейської громади долучилися менше половини з них. Окрім того, виявилося, що досить часто єврейські іммігранти згідно з єврейськими релігійними уявленнями насправді такими зовсім не були. До того ж, близько 85 відсотків єврейських іммігрантів в Німеччині залежать від державних соціальних виплат.

Враховуючи усі ці аспекти, згідно з рішенням, прийнятим на засіданні у міністерстві внутрішніх справ Німеччини наприкінці грудня, мають бути прийняті нові правила прийому євреїв. Міністр внутрішніх справ ФРН Отто Шилі зауважує, що щодо деталей ще тривають дискусії:

“Йдеться про те, щоб врегулювати імміграцію таким чином, щоб ті особи, котрі не мають нічого спільного з єврейськими традиціями, не приїжджали до Німеччини за фальшивим квитком.”

Центральна рада євреїв виступила з гострою критикою намірів німецького уряду. Добра третина членів директорату цієї ради є вихідцями з Росії. За їхніми підрахунками, якщо нові положення будуть прийняті, то лише в Росії від цього постраждають тисячі заявників, які вже подали свої документи і чекають на дозвіл на в”їзд, однак не відповідатимуть новим критеріям. Тому вони наполягають принаймні на тому, щоб прийняти усіх тих, хто вже зробив відповідне подання.

Віце-президент Центральної ради євреїв Шарлотте Кноблох застерегла від занадто суворих обмежень для імміграції євреїв з країн колишнього Радянського Союзу. Вона погоджується з тим, що в майбутньому однією з передумов мають бути хороші знання німецької. Утім “абсолютної” ясності, на її думку, бракує в питаннях про вікові обмеження чи передумови інтеграції на ринку праці. Шарлотте Кноблох:

“Ми прагнемо досягти в наступних роках принаймні такого рівня кількості євреїв, як це було у передвоєнний час. А це на кілька сотень тисяч більше, аніж ми маємо тепер. І тому я дуже рада, що імміграція тривала до цього часу і що вона продовжуватимеся. Принаймні, я сподіваюся, що вона продовжуватиметься.”

Натомість в Ізраїлі дуже схвально ставляться до планів німецького уряду обмежити імміграцію євреїв зі Східної Європи. Там вважають, що євреям слід шукати притулку в Ізраїлі, а не в Німеччині. А реально в минулому році притік євреїв до Німеччини перевищив притік до Ізраїлю. Міністр у справах Єрусалиму та діаспори Натан Шаранський заявив, що Ізраїль виступає проти надання допомоги євреям в рамках статусу ”біженець”, оскільки єврейських погромів у Східній Європі вже ніхто не влаштовує. Юліус Шепс з єврейської общини в Берліні також висловлюється проти привілейованого ставлення до єврейських іммігрантів:

“Мені не подобається, що євреям надають особливу роль. Я вважаю, що усі іммігранти повинні мати однакові права – чи мова йде про етнічних німців, чи про євреїв, чи про турків чи ще когось. У правовій державі іншого я собі навіть не можу й уявити.”

Тим часом німецька політика – як на рівні земель, так і на федеральному рівні – потрапила через питання єврейської імміграції у складне становище, в якому як не поведися – критикуватимуть. Якщо обмежити чи повністю припинити імміграцію, можна заробити собі епітет “антиєврейський”. Якщо ж усе залишиться по-старому, можна зіпсувати стосунки з Ізраїлем та спричинити внутрішні проблеми в єврейських громадах в Німеччині.