1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Дитяча бідність у Німеччині: ризики збільшуються

Ганна Бєднова | Олександра Йолкіна
7 лютого 2018 р.

Дослідники з німецького Бохума вважають: ризик бідності для батьків-одинаків і родин у Німеччині - значно вищий, ніж оцінювали раніше. Однак, чи можна порівняти німецьку бідність з українською?

https://p.dw.com/p/2sFey
Ризик вирости в бідній родині в Німеччині збільшується
Ризик вирости в бідній родині в Німеччині збільшуєтьсяФото: picture-alliance/dpa

Ризик потрапити до категорії бідних для родин у Німеччині, за даними дослідження Фонду Бертельсманна, є значно вищим, ніж це вважалося раніше. Найгірша ситуація - із батьками-одинаками. Із запровадженням нової методології розрахунків, яку бохумські дослідники розробили на замовлення Фонду, цей показник серед батьків-одинаків у Німеччині підвищився до 68 відсотків. Це на 20 процентів вище, ніж вважали раніше. 

Серед пар із дітьми ризик бідності, повідомляє дослідження Фонду, збільшився на три проценти, порівняно з попередніми даними. Для подружь з однією дитиною він підвищився до 13 відсотків, із трьома дітьми - до 18 процентів.

Нова методологія, розроблена науковцями Рурського Університету в Бохумі, як повідомили у Фонді Бертельсманна, "уможливлює реалістичніший погляд на ситуацію з доходами родин". Раніше використовувалася так звана "шкала ОЕСР", за якою доходи бідних домогосподарств систематично завищувались, а багатих - занижувались.

Бідність у Німеччині та Україні - різна

Бідність, погоджуються експерти - відносне поняття. Так, у Швейцарії розуміють під цим інше, ніж у Румунії або в Україні. Небезпека бідності внаслідок низьких доходів у ЄС визначається у кожній країні окремо. При цьому, за загальноєвропейськими критеріями, бідним вважається той, чиї доходи складають менше 60 відсотків від середнього рівня зарплати в країні після сплати податків. Так, у Німеччині родина з чотирьох людей вважається малозабезпеченою, якщо її щомісячні доходи, залежно від віку дітей, складають від 1978 до 2355 євро.

В Україні критерій для оцінки бідності інший: приміром, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), за словами його виконавчої директорки Наталії Харченко в інтерв'ю виданню "Дзеркало тижня", до групи бідних людей зараховує лише тих, "кому не вистачає грошей навіть на їжу". Таких, за підрахунками КМІС, у 2017 році в Україні було 12 відсотків. Водночас, додає Харченко, хоча соціологи розуміють, наскільки суб‘єктивним є такий показник, вони вважають, що він добре корелює зі іншими "об'єктивними показниками".

"Родини з однією дитиною стали біднішими"

Бохумське дослідення тим часом виявило іншу цікаву тендецію: в минулі 25 років німецькі пари з дітьми або батьки-одинаки в середньому були гірше забезпечені фінансово, ніж бездітні пари. "Із кожною наступною дитиною фінансовий стан родин погіршується", - пояснює Йорґ Дреґер (Jörg Dräger), член правління Фонду Бертельсманна. У досліджений період, додає він, розрив між доходами забезпечених і бідних родин продовжував збільшуватись.

Стабілізувати або покращити фінансову ситуацію, зі слів Дреґера, змогли лише родини, яким вдалося збільшити родинну зайнятість. Головно це відбулося завдяки тому, що більше, ніж раніше, почали працювати матері. Вирішальною у цій ситуації стала можливість забезпечити дітям денний догляд. Натомість підвищення виплат на дітей для родин із дітьми ситуації не покращило.

 Соціальна ізоляція та "успадкована бідність"

Більшість західних експертів, тим часом, визначають бідність як поняття, що виходить за межі суто матеріальних потреб, особливо у тому, що стосується дітей. Це означає, що в розвинених країнах бідність безпосередньо не загрожує життю дитини: приміром, німецькі діти з малозабезпечених родин зазвичай не страждають від голоду й холоду. Однак мусять багато від чого відмовлятися.

Зокрема, діти з бідних родин часто опиняються у соціальній ізоляції, приміром, тому що батьки не можуть зводити їх у кіно, оплатити навчання у музичній студії, найняти репетитора або дозволити собі запросити друзів на день народження. У багатьох випадках у таких дітей формується занижена самооцінка, їм складно знайти друзів, а пізніше вони не можуть самореалізуватися у професійному житті. Як наслідок, у дорослому віці вони заробляють менше і таким чином передають бідність "у спадок" уже власним дітям.

"Той, хто одного разу опиняється за межею бідності, залишається там надовго. Позбутися бідності вдається лише невеликій кількості родин", - пояснює Йорґ Дреґер.

Чому освіта важливіша за гроші

Дослідження на цю тему нещодавно оприлюднила німецька громадська організація з допомоги дітям і підліткам Deutsches Kinderhilfswerk. Фахівці попросили дітей і дорослих назвати причини бідності та можливі варіанти вирішення проблеми. На думку багатьох опитаних, держава покинула громадян напризволяще: три чверті респондентів зауважили, що влада ФРН робить для боротьби з бідністю "мало" або "зовсім мало".

Багато хто вважає головною причиною бідності й те, що "у багатьох жителів Німеччини - надто низькі доходи", а "матері або батьки-одинаки отримують недостатню підтримку" від держави - як фінансову, так і з догляду за дітьми.

Що ж стосується заходів з боротьби проти бідності, то пріоритетом для респондентів є не підвищення соціальних виплат, а покращення якості послуг із догляду для дітьми у школах і дитсадках, а також надання якісних і безкоштовних освітніх програм.