1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Довіру Європи випробовують на міцність

Євген Тейзе10 січня 2007 р.

Суперечка між Білоруссю і Росією щодо умов транспортування сировини нафтогоном "Дружба" продовжує загострюватися. Запасів палива європейцям вистачить на декілька місяців, запевняють фахівці. Натомість резерви довіри до східноєвропейських постачальників і транзитерів поступово вичерпуються.

https://p.dw.com/p/AO99
Фото: AP

Білоруські і російські урядовці дуже далекі від компромісу щодо умов транспортування нафти до Західної Європи. У вівторок білоруську урядову делегацію у Москві взагалі не прийняли. Росіяни заявляють, що не готові ні про що розмовляти, доки Білорусь не скасує мито на транспортування російської нафти. Як і рік тому, під час газової суперечки між Україною і Росією, Європейський союз не втручається. Лідери Спільноти тим часом розмірковують, як убезпечитися від примх східноєвропейських партнерів. Під час зустрічі із главою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу у вівторок у німецькій столиці канцлер ФРН Анґела Меркель жорстко скритикувала Москву і Мінськ, які перекрили нафтовий кран без попередження:

„Це неприйнятно, коли до таких заходів вдаються без жодних консультацій. Це руйнує довіру. Таким чином не можливо налагодити співпрацю, яка базувалася би на довірі. Саме тому ми неодмінно скажемо нашим російським партнерам, а також білорусам, що в разі виникнення труднощів необхідно, принаймні, проводити консультації”.

Німецький канцлер підтримує намагання Єврокомісії, яка виступає за більшу прозорість умов видобутку і транспортування енергоносіїв у Європі. Відносини із постачальниками, а також країнами, які транспортують нафту і газ у країни ЄС потребують нової правової основи, переконана Меркель:

„Цей інцидент, звісно, на даний момент не становить загрози для нашого енергозабезпечення. Але останніми роками знову і знову виникають суперечності щодо транзиту енергоносіїв. Нам потрібні правові гарантії, більш ґрунтовні контрактні зобов’язання, які мають поширюватися не лише на постачальників і споживачів, але і на транзитні країни“.

У свою чергу, президент Єврокомісії наголошує, що Європейський союз потребує спільної енергетичної політики. Лише виступаючи з єдиної позиції Євросоюз, на думку Баррозу, зможе гарантувати енергетичну безпеку. Це стосується не лише питань імпорту енергоносіїв. Наразі у Брюсселі більше переймаються тим, що енергетичні концерни схильні зловживати своїм монопольним становищем. Жозе Мануель Баррозу:

„Наші дослідження засвідчили, що нинішня ситуація є неприйнятною. Нам потрібна більш жорстка конкуренція на внутрішньому європейському енергоринку“.

Перебої із постачаннями російської нафти для німецьких політиків стали черговим приводом відновити стару дискусію щодо атомної енергетики. Згідно із рішенням попереднього уряду ФРН на чолі із Ґерхардом Шредером, Німеччина поступово зупинятиме атомні електростанції і не будуватиме нових. З огляду на нестабільність енергопостачань, на думку Анґели Меркель, необхідно диверсифікувати джерела енергії, а також розглянути можливість подовження експлуатації АЕС:

„Ми мусимо заощаджувати енергію, ми маємо робити ставку на відновлювані джерела енергії. Нам слід також ще раз поміркувати над тим, які наслідки матиме для нас виведення з експлуатації наших атомних електростанцій”.

Теми конкуренції та диверсифікації на енергетичному ринку ЄС будуть у центрі уваги нової Енергетичної стратегії для Європи, яку у середу представить Єврокомісія. У Брюсселі налаштовані категорично: від урядів країн ЄС вимагатимуть вже нинішнього року дати громадянам можливість отримувати енергоносії від різних постачальників. Крім того, брюссельські чиновники наголошують на необхідності сприяти запровадженню енергозбережних технологій у кожній оселі. То ж до перебоїв і подорожчань у Європі готуються повним ходом. А щодо нинішнього перекриття російського нафтового крану, експерти заспокоюють: довго сперечатися росіяни і білоруси не будуть. Їм це просто не по кишені, зауважує речник енергетичного концерну Exxon-Mobil Карл-Гайнц Шульт-Борнеманн:

„Обидві сторони заробляють гроші лише у тому разі, коли нафта або газ надходять до споживача. Це стосується і транзитерів, і постачальників. Якщо трубопроводи стоять порожні – всі лишаються без грошей”.