Коронавірус: доглядальниці їдуть з Німеччини

У Львові Світлана працювала головним бухгалтером у банку, але коли їй виповнилося 50 років, банк закрився: "Я ходила по співбесідах, але без толку. Чоловіка забрали в армію, він військовий, син дорослий вже".

Світлана влаштувалася у Німеччині доглядальницею нелегально, оформивши польську робочу візу. Останні два місяці Світлана провела в невеличкому містечку під Кобленцем. Спочатку їй сказали, що потрібно доглядати за 82-річною бабусею з деменцією. На місці з'ясувалося, що і її чоловік, якому 85 років, теж потребує догляду. Будинок у сім'ї триповерховий, потрібно стежити за людьми похилого віку, готувати кожному з них окремо, прати, прибирати, кожні три години вставати по ночах - старенька скаржилася на болі.

"Треба бути уважною, покірною, на своєму не наполягати", - розповідає Світлана. За роботу вона отримувала 1300 євро на місяць, з першої зарплати 200 довелося віддати посередниці, яка знайшла їй це місце. Але на початку квітня Світлана через те, що почалася епідемія COVID-19 і стали закривати кордони, поїхала назад до Львова. "Бабуся, коли мене проводжала, плакала, казала, що дуже звикла до мого голосу", - розповідає вона.

Більшість доглядальниць працюють нелегально

За оцінками експертів, від 200 до 300 тисяч сімей у Німеччині вдаються до послуг доглядальниць з Польщі, Румунії, Болгарії, України та інших країн Східної Європи. Офіційної статистики щодо цього немає, однак за деякими оцінками, до 90 відсотків цих доглядальниць працюють у німецьких сім'ях нелегально.

Багато з них змушені періодично виїжджати з Німеччини: через те, що закінчується термін візи або, наприклад, ті 90 днів, протягом яких українці з біометричними паспортами можуть безперервно перебувати в країнах Шенгену без віз. Вважається, що через коронавірус і пов'язані з пандемією прикордонні обмеження до 200 тисяч доглядальниць можуть, як і Світлана, виїхати з Німеччини, і німецькі старенькі залишаться без догляду. Про це наприкінці березня попереджав представник Союзу з догляду на дому Фредерік Зеебом (Frederic Seebohm).

Троє посередників, які працюють на чорному ринку, розповіли DW, що сім'ї до них зараз і справді стали звертатися частіше: доглядальниць не вистачає. Одні пояснюють це тим, що багато працівників дійсно виїхали з Німеччини, інші кажуть, що багато доглядальниць хоч і залишилися, але проблема в тому, що нові приїхати не можуть.

Ціни на послуги з догляду за людьми похилого віку ростуть

Умови роботи ці посередники пропонують в основному такі: жити разом з людьми похилого віку і стежити за ними цілодобово, дві години на день вільні, але по факту - не завжди. Трудового договору немає, медичної страховки теж.

"Якщо кандидатка не говорить німецькою, ми раніше її навіть не розглядали, зараз ми раді будь-якому дзвінку, вже й без знання мови, хай хоч якось, сім'ї й на це погоджуються", - розповідає один з таких посередників. Працівників тепер можна знайти тільки серед тих, хто залишився в Німеччині, а їх небагато. "Але коли немає ретельного підбору, потім може виявитися так, що у неї проблеми з алкоголем, курінням, депресії. Тепер такі випадки почастішали", - визнає він.

Ціни ж на послуги доглядальниць, кажуть всі посередники, зросли - принаймні на чорному ринку. Так, за догляд за літньою людиною у російськомовній родині в Німеччині платять приблизно 800 євро в місяць, у німецькій родині - близько 1400 євро, а зараз на тлі коронавірусу і до 2000 євро.

Доглядальниці та сім'ї зацікавлені в легалізації

Офіційно працевлаштована доглядальниця з проживанням обходиться сім'ї в Німеччині не менше як у 2500 євро на місяць. Такі витрати може дозволити собі далеко не кожен. Але зараз і сім'ї, в яких раніше працювали нелегальні доглядальниці, і самі такі працівниці стали частіше звертатися в агентства, які пропонують законне працевлаштування.

Сім'ї останнім часом звертаються набагато частіше і співробітників зараз шукати стало легше, підтверджує DW представник компанії Promedica Plus Петер Блассніґ (Peter Blassnigg). Ця компанія на рік працевлаштовує в німецькі сім'ї близько восьми тисяч доглядальниць і співпрацює з фірмами з Румунії, Болгарії та Польщі. Але й цим працівницям, щоб не порушувати норми трудового законодавства, доводиться періодично виїжджати з Німеччини, що знову ж таки створює деякі труднощі в умовах пандемії.

Офіційно працевлаштовані доглядальниці зараз, щоправда, можуть в'їжджати до Німеччини і виїжджати з неї, оскільки Єврокомісія зарахувала їх - поряд з медиками і постачальниками продуктів - до "життєвоважливої сфери послуг". Двотижневого карантину вони ні в Німеччині, ні в Польщі дотримуватися не зобов'язані, говорить Блассніґ. Контроль є, але відбувається він, за його словами, так: за 48 годин і потім за 24 години до виїзду з Польщі працівникам дзвонять і опитують за анкетою, розробленою Інститутом імені Роберта Коха (RKI). Тобто уточнюють, чи були у них контакти з хворими на COVID-19, чи є кашель або температура.

Promedica Plus також домовляється з владою Німеччини про те, щоб організувати чартерні рейси з Румунії: цього тижня компанія хоче перевезти близько 150 доглядальниць, літак вже замовлений.

"В Україні стільки, скільки в Німеччині, не заробити"

Замість Світлани за старенькими під Кобленцем тепер доглядає Юлія - ​​у неї румунський паспорт, тож необхідності виїжджати з країни у неї немає. "Сім'я хороша, і я заробити хочу, - каже Юлія, - бабуся, звичайно, придумує собі болі ночами, просить ногу їй, наприклад, перев'язати. Я встаю, перев'язую". Юлія про зростання цін знає і хоче попросити сім'ю підвищити їй платню, а коли відкриються відомства, - підписати трудовий договір, "щоб все офіційно було".

Світлана ж зі Львова каже, що, коли епідемія закінчиться, вона знову поїде працювати до Німеччини. "Для мене це дуже вигідно, харчуюся я там за рахунок сім'ї, тому, вважай, всю зарплату відкладаю. Та й стільки в Україні я не зароблю", - визнає вона.

* Імена доглядальниць на їхні прохання змінені