Дострокові вибори у ФРН: шлях вільний

Гаряча фаза виборчої кампанії почалася в Кельні та сусідніх містах раптово. В ніч з неділі на понеділок зі стовпів на вулицях зникли портрети Папи Римського, які висіли там у дні фестивалю католицької молоді. Тепер з плакатів посміхаються німецькі політики: соціал-демократичний канцлер Ґергард Шредер і його суперниця, лідер консервативної опозиції й голова Християнсько-демократичного союзу Анґела Меркель. Обидва хочуть виборів і виходять з того, що вони відбудуться менше, ніж через місяць. Але до нині вони не були впевнені на 100 відсотків.

Загальмувати процес міг Федеральний Конституційний суд. Кілька тижнів тому до нього звернулися два депутати Бундестагу: член партії „зелених” Вернер Шульц і соціал-демократка Єлена Гоффманн:

„Я кажу, що фракція стояла за канцлером як німецький дуб, стоїть за ним зараз, і я повністю переконана, що стоятиме й у майбутньому”.

Єлена Гоффманн – німкеня з російським корінням. Ще зовсім недавно вона була маловідома широкому загалу, хоча в Бундестазі працює вже понад десять років. У фракції соціал-демократів Гоффманн займалася зовнішньою політикою, переважно Східною Європою. На початку року саме вона була ініціатором Дня України в Бундестазі.

Сьогодні Єлену Гоффманн у Німеччині знають усі. В численних інтерв’ю на телебаченні, радіо й у пресі вона повторює одне й теж: канцлер Шредер повів себе нечесно. Він фіктивно отримав вотум недовіри в парламенті 1-го липня, що стало офіційним приводом до позачергових виборів.

Така ж позиція й у депутата від партії „Союз 90/”зелені” Вернера Шульца. Він бачить у діях глави коаліційного уряду Шредера загрозу демократії:

„Я побоююся, що ця можливість у майбутньому стане звичайним інструментом політики, якщо канцлер, коли йому заманеться, може розпустити парламент. У такому разі я боюся, що саме в часи небажаної нестабільності це не принесе нічого доброго нашій демократії.”

Насправді розпустити німецький Бундестаг дуже складно. Це може зробити тільки федеральний президент, але йому потрібні залізні аргументи. Один з них – відсутність стабільної підтримки політики голови уряду. Канцлер Шредер каже, що в нього такої підтримки більше немає, а депутати Хоффманн і Шульц заперечують. Президент Келер повірив аргументам Шредера, і останнє слово було за Конституційним судом.

Тепер усі сумніви розвіяно й німці зможуть 18 вересня обрати новий парламент, а отже, що дуже вірогідно, новий уряд. Конституційний суд не став затягувати таке доленосне питання. Менше місяця знадобилося вісьмом суддям, щоб дійти висновку: бути чи не бути в Німеччині достроковим виборам. Для ухвалення рішення потрібна була більшість у мінімум п’ять голосів. Сьогодні голоси суддів розділися „сім проти одного” на користь виборів. Щоправда, судді так поспішали, що не встигли добре підготуватися, розповіла напередодні речниця суду:

„Висновок поки що є лише в оригіналі, копій немає. Це означає, що треба уважно слухати, бо потім не буде можливості прочитати обґрунтування.”

Рішення суду – не кінець історії з достроковими виборами. Можливо, це ще тільки її початок. Не виключено, що Бундестаг нового скликання піде на реформу конституції і затвердить собі право на саморозпуск, якого зараз не має.