„Дії „царя Володимира” нагадують дії імператора”

Європейські видання коментують суперечку між Україною та Росією навколо цін на газ. Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

У цій боротьбі за владу Москва намагається нав”язати Україні свою волю. Вона хоче таким чином виставити українському керівництву на чолі з Ющенком рахунок за його прозахідну політику. Газ та ціна на нього – це засіб вплинути на перебіг наступних парламентських виборів в Україні. ... Нікого не дивує, що Київ з обуренням сприйняв підвищення ціни на газ у чотири рази і розглядає такі дії, як провокацію. На випадок, якщо хтось на Заході забув, нагадаємо: Путін зі своїми амбіціями на політичне панування в світі, який зовсім не є вже й таким кристально чистим демократом, спеціаліст із сучасної зброї, до якої належить газ та газотранспортні системи, перебирає головування у „великій вісімці”. Чи можна йому вірити і довіряти? – запитує німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Австрійська газета Kurier пишe:

Фактом є те, що дії „царя Володимира” за стилем дедалі більше нагадують дії імператора. Вимагати світову ціну за газ абсолютно легітимно, але у випадку з Україною – це ніщо інше як покарання за ганебну поразку, яку Кремль зазнав унаслідок „помаранчевої революції”. У той час, як сумнівні партнери на кшталт білоруського диктатора Лукашенка, підтримуються за допомогою дружніх цін, орієнтовані на Захід уряди в Києві та Тбілісі вимушені „горіти” або мерзнути. ... Цей конфлікт продемонстрував, що російський президент Путін хоче перетворити свою країну на світову потугу. Заради цього він не цурається жодних засобів: тиск та погрози в зовнішній політиці, репресії у себе в країні, що вже відчувають ЗМІ та неурядові організації. Те, що кремлівський лідер дедалі більше віддаляється від демократичного шляху, мало б викликати тривогу на Заході, - коментує газета Kurier.

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung звертає увагу на такий аспект проблеми:

Цілком можна зрозуміти обурення в зв”язку з тим, що російський президент намагається покарати уряд в Україні за допомогою підвищення цін на газ. Але таке обурення також сильно віддалене від реальності. Адже російський уряд та „Газпром” можут продавати газ, кому хочуть. ... Можливо, українського президента Ющенка, який напрочуд мало досяг за перший рік свого перебування при владі, така суперечка з Москвою цілком влаштовує. Зрештою, вона відволікає від економічних проблем. ... Замислитися повинні політики та енергопостачальники в Західній Європі, які добровільно рухаються в напрямку залежності від авторитарного партнера в Кремлі, якому, судячи з усього, абсолютно байдуже, що думає світ поза кремлівськими стінами, - застерігає швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung.

Про можливі наслідки українсько-російської суперечки навколо ціни на газ для Західної Європи пише німецька газета Lausitzer Rundschau:

Москва останнім часом не тільки систематично збільшує свій вплив у російському енергетичному секторі, а й використовує газ та нафту як зброю, домагаючись таким чином політичних поступок. Російсько-український конфлікт, можливо, ще безпосередньо не загрожує Німеччині та Західній Європі, але немає й гарантії, що так залишиться, - зауважує газета Lausitzer Rundschau.

Подібну думку висловлює й інше німецьке видання – газета Hannoversche Allgemeine:

Білорусь проводить політику зближення з Кремлем і може й надалі отримувати газ за вкрай низькими цінами; Україна та Грузія заявили про наміри приєднатися до ЄС і НАТО – і їм негайно виставили рахунок. Наступні на черзі балтійські країни. Міністр фінансів Олексій Кудрін вже повідомив про це. Таким чином президент Володимир Путін продовжує негнучкий курс, яким він упродовж от уже п’яти років рухається в своїй країні. Берлін повинен якомога швидше вжити необхідних превентивних заходів, щоб найближчим часом теж не опинитися в подібній ситуації, - радить газета Hannoversche Allgemeine.

І на завершення – цитата з французької газети Dernieres Nouvelles d’Alsace:

Не можна закидати Росії, що вона використовує свої енерегтичні запаси для власної переваги. Газ – це така ж політична зброя, як для інших країн нафта або доллар. Українці тривалий час користувалися пільговими цінами на блакитне паливо, і тепер вони страждають внаслідок такої політики. Можливо, завтра настане черга європейців, які незабаром можуть стати великими клієнтами „Газпрому”? Але європейці мають більшу вагу і знають, що, розпочинаючи справу з Росією, треба все врахувати, щоб можна було утворити противагу, - читаємо в газеті Dernieres Nouvelles d’Alsace.