Екологи критикують висновки чиновників щодо ліквідації наслідків аварії

Через рік після катастрофи російських суден у Керченській протоці члени україно-російської робочої групи з питань ліквідації наслідків екологічного лиха вважають, що небезпеки вторинного забруднення узбережжя та акваторії Чорного і Азовського морів немає. Однак кримські екологи не погоджуються з такими висновками.

Як зазначив у вівторок голова республіканського комітету Криму з охорони довкілля Євген Бубнов, спільна робота двох країн з ліквідації наслідків катастрофи була досить ефективною. Влітку нарешті був піднятий та відбуксирований до російського берега танкер „Волгонефть-139”, з якого продовжували витікати у море залишки мазуту. Наразі вирішується питання про підняття ще трьох суден, щоб вони не заважали судноплавству. Невирішеною проблемою Бубнов називає неврегульованість перевалки вантажів на якірних стоянках у Керченській протоці. Тому спільна робоча група має підготувати до грудня проект Правил судноплавства у протоці та єдині екологічні вимоги до проведення рейдових вантажних операцій. Однак голова кримської асоціації „Екологія і світ” Віктор Тарасенко заявляє, що дані, на які спираються держслужбовці, говорячи про ліквідацію забруднення, не відповідають дійсності. Він підкреслив, що через брак бюджетного фінансування фактично не проводиться моніторинг забруднення узбережжя та дна моря в районі катастрофи. „Біда в тому, що мазут, так само як і на острові Тузла, лежить на дні Керченської протоки. За нашими підрахунками сотні тонн лежать, але чиновники від екології це заперечують”, - зазначив еколог. На думку Тарасенка, така позиція влади не відповідає міжнародній конвенції з охорони Чорного моря, до якої приєдналася Україна.

Валентин Карайван