Економічне шпигунство набирає обертів
17 листопада 2008 р.
Бертольд Штоппелькамп керує групою експертів з економічної безпеки у Берліні і, як ніхто інший, може пояснити поняття «економічний кримінал». На його думку, саме за теперішніх обставин економічної нестабільності ця проблема набуває особливої актуальності:
«Співробітник, який змушений, зважаючи на банкову кризу, тремтіти за своє робоче місце, може піддатися спокусі викрасти інформацію на власному підприємстві, щоб зацікавити собою іншого роботодавця. Така небезпека дійсно існує».
Таких випадків насправді набагато більше, ніж зафіксовано у поліцейській статистиці, розповідає Штоппелькамп. Зазвичай це стається на невеликих підприємствах, де працюють до тисячі робітників.
За підрахунками експертів з економічної безпеки, загальні збитки німецької економіки від такого виду шпигунства склали лише за останній рік понад шість мільярдів євро. Вони радять підприємствам користуватися послугами спеціалістів, навіть якщо вони не виходять на міжнародний ринок. Найбільших втрат німецькі компанії зазнають саме від своїх співробітників, які обдурюють, крадуть та замовчують інформацію. В жодному разі не можна започатковувати міжнародний бізнес, не вживши попередньо запобіжних заходів, застерігає Бертольд Штоппелькамп:
«Завдяки глобалізації ми маємо справу з конкуренцією, яку важко оцінити, тому що йдеться про бізнес у різних державах. Компанії можуть мати зв»язки з місцевими спецслужбами, що значно ускладнює конкурентну боротьбу. Натомість всередині ЄС все чітко регулюється».
Інакше кажучи, де правила не встановлені, там їх і не порушиш. Особливо беззахисними у таких випадках є саме німецькі підприємства. Бертольд Штоппелькамп радить:
«Роз’яснювальні кампанії серед співробітників, безпечні ІТ-структури, встановлення правил поведінки з клієнтами і дуже важливо – інформація про ступінь ризику за кордоном, на іноземних ринках, від там наявного рівня криміналу до оцінки політичного стану чи розвитку у регіонах».
Найбільша ж загроза, зазначає експерт з питань економічної безпеки, підстерігає німецьку економіку в Інтернеті, а також у поширенні «know how» за межами Європи, наприклад у Китаї. Втрати німецької економіки від подібних крадіжок технологій чи виробничих секретів становлять близько 20 мільярдів євро на рік.