Експортна модель Німеччини під вогнем критики

Час від часу Німеччині доводиться вислуховувати критику на свою адресу: занадто потужний експорт позбавляє повітря інших. Таким чином у світовій торгівлі посилюється нерівномірний розподіл сил. Особливо такі наслідки відчувають країни Європейського союзу. Фактом є те, що Німеччина належить до країн з активним сальдо торговельного балансу. Підприємства країни експортують значно більше товарів, ніж Німеччина сама закуповує за кордоном. Щоправда, торік через економічну кризу, яка охопила планету, німцям довелося поступитися місцем світового експортного лідера. Пальма першості перейшла до китайців. Однак і в минулому році німецький експорт перевищував імпорт на цілих 136 мільярдів євро.

Проблема – внутрішній ринок

Такий величезний надлишок «притискає партнерів до стіни», каже, наприклад, економіст Ґустав Горн. Його колега, головний аналітик Німецького профспілкового об'єднання Дірк Гіршель вважає, що проблема обумовлена німецьким внутрішнім ринком. Після створення 1999-го року європейського валютного союзу справжнього піднесення на внутрішньому ринку досі так і не відбулося, наголосив експерт у розмові з «Німецькою хвилею». Обсяги приватного споживання залишають бажати кращого. Таке становище, в свою чергу, пов'язано з розвитком доходів. Це призводить до проблем і в країнах європейського півдня. «Чим гірше становище на німецькому внутрішньому ринку, тим менше ці країни можуть експортувати до Німеччини. Отже, все між собою пов'язано».

«Порожня дискусія»

Таким чином Німеччина теж несе відповідальність за кризу в Греції, вважає Гіршель. І справді, в останні роки Німеччина значно посилила свою міжнародну конкурентоздатність, але зробила це за рахунок внутрішнього ринку: наприклад, за допомогою стримування зарплат. Докоряти за це країні є повною нісенітницею, вважає президент Німецької союзу оптової та зовнішньої торгівлі Антон Бернер. «Така критика лунає від усіх країн, які мають дефіцит і які не змогли досягти такого поступу в розвитку конкурентоздатності, як ми». Врешті-решт, продовжив Бернер, це є підґрунтям німецького добробуту: «Без замовлень сьогодні ми не зможемо виплачувати зарплати завтра, не говорячи про підтримку системи соціального захисту. Отже, вся ця дискусія є порожньою».

Сектор низьких зарплат слід висушити

Напрямок, у якому розвиваються дебати, співпадають з вимогам профспілок. Вони вже тривалий час застерігають перед скороченням рівня зарплат у Німеччині. На думку профспілок, високі зарплати стимулюватимуть приватне споживання. Спонукати людей активніше витрачати гроші можуть також нижчі податки, вважають профспілкові лідери. Уряд у Берліні вже планує зменшити податковий тягар, але віддати розпорядження про підвищення зарплат він не може – в Німеччині це справа учасників тарифних переговорів, тобто працедавців і профспілок. Профспілки вимагають ще й більшої державної підтримки для сектору низьких зарплат. Цей сектор взагалі треба висушити, вимагає головний економіст Німецького профспілкового об'єднання Гіршель. «Така стратегія в перспективі призведе до того, що зарплати в Німеччині знову почнуть рости потужніше, ніж це було в минулому».

«Інші повинні стати кращими!»

Але на цьому дискусія не завершується. Президент США Барак Обама теж закликав експортні нації інтенсивніше працювати над подоланням нерівності в світовій торгівлі. Водночас він прагне відчутного збільшення американського експорту. На боротьбі з нерівномірним розподілом сил наполягає й Антон Бернер. Зі своїми пропозиціями він, однак, звертається до країн з великим дефіцитом. Бізнес не виграє від того, якщо інші матимуть проблеми, застерігає він. На думку Бернера, найоптимальніше - зрівноважений на високому рівні торговельний баланс. «Саме це і є вирішальним питанням, а не те, що ми повинні зменшити нашу конкурентоздатність. Інші повинні нас наздогнати. Вони мали б виконати свої домашні завдання і стати кращими».

І все ж таки, як зауважують аналітики, німецькому народному господарству піде на користь, якщо йому вдасться зменшити свою вже занадто сильну залежність від експорту. Адже драматичне сповільнення темпів економічного зростання в Німеччині торік значним чином було обумовлено зменшенням експортних замовлень. Така посилена орієнтація на закордонні замовлення несе в собі ще одну загрозу: від експорту залежить велика частина німецького ринку праці, а саме – майже кожен третій працівник так чи інакше пов'язаний з експортною економікою. У цифрах: ідеться про 13 мільйонів робочих місць.

Автор: Генрік Беме / Володимир Медяний
Редактор: Христина Ніколайчук