Есклація насильства в Нідерландах: толерантність має свої межі?

Головними темами коментарів німецької преси є хвиля насильства, що охопила Нідерланди та її вплив на інтеграцію мусульман у європейських країнах, а також воєнна операція американських військ в Ель-Фалуджі.

Спочатку – до першої теми. ”Коли два роки тому в Нідерландах було вбито правого популіста Піма Фортейна, то великими зусиллями вдалося втримати те, що стало реальністю після розправи над критично налаштованим до ісламу кінорежисером Тео ван Ґоґом”, - пише газета ВЕСТФАЛЕНПОСТ і далі пояснює:

У нідерландському суспільстві, яке ніби цілковито природньо називало себе толерантним і відкритим, насправді вже здавна поселилася бацила розбрату. Палаючі мечеті й церкви, захист поліції для митців та політиків з одного боку, а з іншого – страх перед актами помсти з боку налаштованих проти іноземців активістів показують, що багатокультурне суспільство нівелюється до ілюзії, якщо його принципи не наповнені життям. Толерантність не варто перевантажувати, однак її не можна й інтерпретувати як слабкість. У неї є свої межі, - переконана газета ВЕСТФАЛЕНПОСТ.

Продовжуючи тему, газета МАННГЕЙМЕР МОРҐЕН звертається зокрема й до проблеми інеграції іноземців у Німеччині:

Хто з іноземців прагне інтегруватися, повинен прийняти закони та норми, що діють у країні проживання. Однак при цьому його не слід примушувати відмовлятися від власної ідентичності. Більша частина мусульман, які живуть у Німеччині відповідає таким вимогам. Однак підозри, що мечеті в європейських країнах поширюють не лише любов та толерантність, отримали ще міцніше підґрунтя після вбивства голландського кінорежисера Тео ван Ґоґа. Тому було б добре, якби мусульманські общини піклувалися про більшу прозорість, приміром, якби імами проводили служіння на мові країни, в якій живуть. Передумовою для мирного співіснування є взаєморозуміння. Адже той, хто висловлює прагнення до серйозного діалогу, не відокремлюється від загалу, - переконана газета МАННАГЕЙМЕР МОРҐЕН.

ШТУТТҐАРТЕР НАХРІХТЕН вимагає від політиків застосовування більш рішучих заходів щодо іноземців, які не бажають ставати частиною німецької спільноти:

Погляд на Голландію засвідчує: інтеграції треба домагатися послідовніше, ніж це робилося досі. Якщо інакше не виходить, то і під тиском. Вивчати німецьку мову є обов”язком, а дотримання Конституції має бути не лише вибірковим. Досі політики не наважуються створити для цього правові засади: мовні курси мають бути обов”язковими для дітей іноземців вже у дитячих садках, аби полегшити початок навчання у школі їм та їхнім німецьким однокласникам. Треба бути готовим навіть шивдше, ніж це було дотепер, видворяти схильних до насильства мусульман (тих, що не мають німецького громадянства). (...) Нам потрібен сильний, єдиний фронт. Інакше голландські події можуть повторитися в Німеччині, - застерігає газета ШТУТТҐАРТЕР НАХРІХТЕН.

До іншої теми. ”Боротьбу за Ель-Фалуджу, місто в так званому сунітському трикутнику, яке вважали центром іракського опору, стилізовано до вирішальної битви за майбутнє всього Іраку”, - пише ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ і веде далі:

Здається, що цю битву вже завершено, принаймні з військової точки зору, адже американці володіють більшою частиною міста. Однак залишається під питанням, чи можна назвати все це перемогою. Адже через американський наступ втекти з Ель-Фалуджі змушені були не тільки мирні жителі. Велика частина тих, хто місяцями робив місто недоступним для військ союзників та іракських спецслужб, зокрема відомий своєю жорстокістю йорданський терорист Заркаві, очевидно вчасно встигли перебратися до інших регіонів країни. Хоча йдеться про сотні знищених бойовиків, але від загальної ситуації складається враження, що місце бойових дій просто змінюється. Заворушення та сутички в інших сунітських містах, але й далі на півночі, ближче до курдських регіонів, дають підстави підозрювати, що партизанська відна продовжуватиметься й після завоювання Ель-Фалуджі, –

припускає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ і аналізує далі можливі політичні наслідки:

Суніти, які побоюються втратити свої панівні позиції в Іраку, ще більш вороже сприйматимуть нові порядки. Американці ж сподіваються, що після запланованих на січень виборів у країні настане спокій. Однак свого часу, коли призначався перехідний іракський уряд, подібні надії вже виявилися марними, - читаємо в газеті ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Газета АУҐСБУРҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ наголошує:

В Ель-Фалуджі долю Іраку не вирішити. Навіть якщо місто тривалий час вдасться утримати під контролем, опір американській окупації, який ведеться засобами терору, триватиме, - підсумовує АҐСБУРҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Огляд німецької преси підготували Леся Юрченко та Євген Тейзе