Вибори у Казахстані будуть не для всіх

15 січня в Казахстані відбудуться дострокові парламентські вибори. Керівництво країни в особі президента Нурсултана Назарбаєва ще в листопаді 2011 року чітко визначило мету, якої хоче досягти за підсумками голосування - поряд із пропрезидентською партією "Нур Отан" провести в нижню палату парламенту (мажиліс) другу партію.

З огляду на передбачуваність результату кампанії та слабкості інституту парламентаризму в Казахстані голосування могло би взагалі пройти непоміченим - якби не нещодавній вибух невдоволення на заході країни в місті нафтовиків Жанаозен, під час придушення якого, тільки за офіційними даними, було вбито 16 людей.

Після кількох місяців, протягом яких влада Казахстану ігнорувала проблеми нафтовиків, тепер, за словами одного з алматинських спостерігачів, Астана припинила блокувати інформацію з Жанаозена і тим самим "легалізувала всередині країни обговорення трагедії". Підсумком цього стали активні дискусії в інтернеті в Казахстані.

Бунтівний Жанаозен до урн не допустять

Спочатку єдиною деталлю, яка якось порушувала рутинність процесу волевиявлення громадян, була та обставина, що парламентські вибори були достроковими. Тепер заворушення в Жанаозені перетворюють те, що мало стати рядовою подією, на чинник ризику, вважає німецький журналіст Маркус Бенсман. На його думку, виборці можуть підготувати неприємний сюрприз правлячій партії "Нур Отан".

Нинішні парламентські вибори стануть особливими вже хоча б тому, що в Жанаозені голосування не буде. У місті, де до 31 січня діє режим надзвичайного стану, вибори проводити не можна, вирішив Конституційний суд країни. Найцікавіше, що йдеться не про те, щоб відкласти голосування, жителів бунтівного міста просто позбавили права обирати депутатів мажилісу. Принаймні саме такий висновок напрошується після слів голови Конституційного суду Ігоря Рогова, який заявив, що "права обирати і бути обраним не є абсолютними і можуть бути законодавчо обмежені". Щоправда, Центрвиборчком Казахстану має намір зробити виняток і дати можливість жителям Жанаозена після скасування режиму надзвичайного стану проголосувати на виборах до місцевих органів влади (масліхатів).

Влада Казахстану у випадку з Жанаозеном зіштовхнулася з абсолютно новою для себе ситуацією і досі не може з нею впоратися, вважає німецький експерт з Центральної Азії Беате Ешмент. Дії Астани Ешмент назвала "надзвичайно нервовими".

Атмосферу нервозності створює, насамперед, глава держави своєю непослідовністю і різкістю кроків, впевнена Ешмент. Спочатку Нурсултан Назарбаєв поїхав до Москви для підписання документів про створення Єдиного економічного простору, незважаючи на події в Жанаозені і відразу звинувативши в інциденті "хуліганів", яких підбурюють з-за кордону. А через тиждень той же Назарбаєв відвідав Жанаозен і швидко знайшов "цапів-відбувайлів", включно з власним зятем Тимуром Кулібаєвим. Саме останнього багато спостерігачів, у тому числі і в Німеччині, вважають найбільш вірогідним наступником Назарбаєва на посаді президента. Після поїздки в Жанаозен змінилася і риторика глави держави, який назвав вимоги нафтовиків "справедливими".

Не найкращі справи

Продовження режиму надзвичайного стану до 31 січня без пояснення причин Беате Ешмент вважає ще одним рішенням, ухваленим в "атмосфері знервованості". "Справа в тому, що у Астани немає досвіду вирішення подібних трудових конфліктів", - пояснює Ешмент. Багато розлючених нафтовиків тепер не хочуть поступатися ні на йоту. Але без досягнення компромісу проблему не вирішити: влада теж не може повністю виконати вимоги страйкарів, бо це, на думку експерта, загрожує стабільності самої держави. "Тож, конфлікт ще довго буде тліти", - резюмує Беате Ешмент.

"Адже проблема виникла не вчора, справи в цьому регіоні багато років були не найкращими", - зауважує німецький експерт. З одного боку, йшлося про мільярдні інвестиції в інфраструктуру та соціальне забезпечення Мангістауської області - нафтовидобувного регіону Казахстану. З іншого - багато нафтовиків опинилися на межі бідності. В офіційних повідомленнях регулярно підкреслювалося, що у них високі зарплати, а на практиці розмір зарплат далеко не завжди був вражаючим. До того ж, розташований далеко від основних економічних центрів Жанаозен - місто з дуже високими цінами, про що зазвичай замовчувалося.

Разом з тим аналітики відзначають, що протести нафтовиків залишилися локальною проблемою, далекою для переважної більшості жителів Казахстану. До того ж, нафтовики не порушували політичних питань, роблячи акцент виключно на економічних негараздах. "Спроби опозиції якимось чином привернути нафтовиків на свій бік теж провалилися", - визнає Беате Ешмент. За її словами, цю обставину влада Казахстану спробує використати, щоб якомога швидше повернутися до звичайного політичного порядку денного.

Автор: Михайло Бушуєв / Наталя Неділько
Редактор: Тетяна Бондаренко