Зворотний бік медалі - візовий режим на східному польскому кордоні

Запроваджений першого жовтня візовий режим між Польщею та її східними сусідами покликаний покласти край безконтрольному перетину майбутнього зовнішнього кордону Європейського союзу. Але вже через лічені дні цього нововведення можна було побачити і негативні наслідки такого кроку. Так, досить скрутно доводиться, наприклад, польським підприємцям, які жили переважно з прикордонного руху.

"Такими порожніми контрольно-пропускні пункти на східному польскому кордоні ще ніколи не були", - визнав представник ольштинського відомства прикордонної поліції Польщі Францішек Яронські. За офіційними даними, вже в перші тижні жовтня, тобто після запровадження візового режиму, кількість подорожуючих з України, Росії та Білорусі скоротилася на 70 - 90 відсотків. Прикордонні регіони поступово починають нагадувати мертву зону:

"Зараз відчуваємо великий спадок кількості українських туристів у Перемишлі. Місця, де українці торгували, майже порожні. Порожні стоянки. У нас ринки були такі, де загально торгували і поляки, і українці, а також де стояли виключно українці і нелегально продавали. Тепер все це просто порожнє. Нікого немає. З України приїздять до нас тільки поодинокі люди."

Богдан Сидор є власником транспортного підприємства "Хортиця", що займається автобусними перевезеннями між Польщею та Україною. За його словами, саме малі та середні підприємства і передусім транспортні фірми першими відчули на собі запровадження візового режиму:

"Рейсові автобуси зовсім не їздять. Наша лінія має маршрут Перемишль - Львів та Перемишль - Рівне - Житомир. Наші клієнти на рейсові лінії - це переважно громадяни України, які приїздили до Польщі на одинь або на кілька днів і вертали. Раніше ми мали по три - чотири рейси щодня. Зараз ми виконуємо тільки один - два рейси на тиждень. Просто нема кого возити."

Значно менше автобусів з українськими та білоруськими номерами тепер можна побачити і на стоянці Варшавського стадіону, де розкинувся чи не найбільший у Східній Європі базар під відкритим небом. Богдан Сидор:

"Ми маємо рейсову лінію спільно з львівською фірмою. Нині можна спостерігати такий парадокс, що українські водії не мають віз, а значить не можуть приїхати своїми автобусами."

Торгівля з країнами СНД є надзвичайно важливим економічним фаткором для прикордонних регіонів Польщі, адже на клієнтів з колишнього Радянського Союзу припадає майже чверть польского експорту. Тепер обсяги експорту почали помітно скорочуватися. Через відсутність гостей з України, Росії та Білорусі скоротився також і оборот торговельних фірм в прикордонних містах. Але якщо великі фірми можуть почекати і пережити такий скрутний час, то для багатьох малих підприємств, які жили з прикордонного руху, нинішня ситуація справді може стати фатальною. Говорить Александер Бачек, власник одного з підприємств оптової торгівлі в Перемишлі:

"Від часу запровадження віз для громадян України продаж продуктів зменшився і маю інформацію з Перемишля, що в місті вже першого тижня продаж скоротився на 50 відсотків. Зараз все застигло на цьому рівні, і рух є дуже слабкий."

Не менші проблеми доводиться переживати і Ярославу Птачеку з Любліна, який вирощує та продає квіти. П"яту частину товару в нього купували українські партнери. Тепер кількість імпортерів із сусідньої країни скоротилася на 70 відсотків. Ярослав Птачек, однак, ще сподівається, що після того, як українці отримають візи, становище знову поступово нормалізується.

Значно гірше доводиться тим польским підприємцям, які свого часу зробили ставку на Росію. На відміну від Києва Москва у відповідь вирішила теж запровадити візи для поляків. Таким чином черги вишукувалися не тільки перед консульськими відділами польских посольств в Україні, Росії та Білорусі, але й у Варшаві перед російським посольством.

На нововведення на кордоні відразу відреагував і "чорний" ринок, де так звані "мурахи" - так поляки називають дрібних торгівців з України, Росії та Білорусі - переважно нелегально продавали, скажімо, водку або цигарки. Ціни на "чорному" ринку на ці товари тепер різко зросли. "Візовий режим є для "мурах" нездоланою перешкодою", - вважає Даріуш Трібуховіч, мер містечка Славатіч, розташованого поблизу білоруського кордону. Багаторазова польска віза коштує для білорусів 50 євро, що багатьох може утримати від поїздки за кордон. Але й українські "мурахи", яким поки що не треба платити за візи, судячи з усього, не поспішають знову їхати до Польщі, побоюючись ретельнішого митного контролю.

Чимало комунальних політиків, які вимушені мислити прагматично, висловлюють відвертий жаль у зв"язку з відсутністю "мурах"."Ці люди витрачають гроші в наших магазинах, а наші підприємці сплачують подакти", - пояснив мер містечка Гольдап Марек Мікос. На таку економічну реальність звернув увагу і польский підприємець Александер Бачек з Перемишля:

"Багато було тих, що їхали далі в Польщу і по дорозі зупинялися. Ми навіть того не розуміли, що перший, хто їде, зайде до ресторану, до бару, магазину. Нам бракує тепер нормальних громадян, які просто їхали через місто."

Александер Бачек не виключає, що багато кому тепер не минути навіть банкрутства:

"На перспективу думаю, що будуть банкрутства. Ситуація вже й без того була складною, оскільки ще раніше Польща запровадила більш суворий контроль на кордоні. Вже тоді ситуація в прикордонних містах почала погіршуватися."

З не менш сумними прогнозами виступають і експерти. Варшавський Інститут східних досліджень передрікає повне припинення прикордонної торгівлі з колишніми радянськими республіками, обсяги якої ще 2002-го року оцінювалися в 700 мільйонів євро. Нині навіть важко передбачити довгострокові наслідки запровадження візового режиму. Справа в тому, що велика частина економічної співпраці здійснювалася в тіньовій сфері. За оцінками експертів, до запровадження віз в Польщі нелегально працювало щонайменше півмільйона українських громадян. Як правило, вони були зайняті в аграрних фірмах, на будівельних майданчиках, в домашніх господарствах. Як зауважив підприємець з Перемишля Александер Бачек:

"Після запровадження віз поляки зрозуміли, що вони сильно залежать від співпраці з українцями."

Чимало польских підприємців у східних прикордонних регіонах почали переорієнтовуватися, шукати клієнтів на внутрішньому ринку. Деякі фірми навіть замислилися, а чи не змінити їм свій профіль. Говорить Богдан Сидор, власник транспортної компанії "Хортиця":

"Крім забезпечення автобусного сполучення з Україною наша фірма має ще й іншу діяльність. Але ті, що жили виключно з кордону, то мають великі проблеми. Тепер вони пробують їздити на лініях у Польщі."

Шукати нових можливостей для додаткового заробітку, до речі, почали і співробітники українських прикордонних служб. Богдан Сидор поділився з нами своїми враженням:

"Ми перевозимо також польских туристів в Україну. На кордоні помітно збільшилася корупція з українського боку. Після запровадження віз ми відчули, що українські прикордонні служби вимагають платити їм хабарі. Раніше вони жили з хабарництва з українських громадян. А тепер цього нема. Попри те, що їдемо легально і маємо всі документи, вони вимагають від нас ще додаткових грошей. Так само є з медичиним страхуванням. Хоча група й має медичне страхування, прикордонні служби все одно вимагають, щоб додатково купити ще українське страхування."

Польскі прикордонники тим часом готуються до збільшення кількості спроб нелегального перетину "зеленого" кордону. Брюссель вже інвестував кілька мільйонів євро в сучасне оснащення та техніку, яку було поставлено польським прикордонникам. Кілька місяців тому поляки звернулися за допомогою навіть до американських індійців. Досвідчені слідопити із США відгукнулися на таке прохання і провели спеціальні курси, на яких вчили польских прикордонників розпізнавати та правильно "читати" залишені людиною сліди на землі та деревах.

Володимир Медяний