Президентські вибори

Заключний етап виборів загострила суперечка кандидатів з приводу досі не скасованих так званих Бенешевих декретів, на підставі яких з післявоєнної Чехословаччини було вигнано понад три мільйони судетських німців. Карел Шварценберґ, який є нинішнім мінстром закордонних справ, назвав вигнання злочином проти людства. Колишній прем’єр Мілош Земан закинув опонентові антипатріотизм і став на захист декретів.

В обох знайшлося чимало як прихильників, так і противників. З-поміж прихильників Земана виявилася сім’я Клаусів – сам чинний президент, його дружина і його син, які поставили у провину Шварценберґові те, що більшу частину життя він прожив поза Чехією, і те, що можлива «хазяйка» празького Граду не є чешка.

Втручання президентського клану остаточно розділило суспільство, викликавши в ньому мініконфлікти. Наприклад, режисер популярного телесеріалу відмовився далі співпрацювати з актором, який голосуватиме «не за того» кандидата.

Аристократ чи «плебей»?

На думку більшості оглядачів, наслідок виборів залежатиме від активності молодого покоління, для якого Бенешеві декрети є давньою минувшиною. Активність молоді виявляє себе насамперед у соціальних мережах. За даними аналітичної агенції Semantic Vision, в мережі Facebook задіяна 171 000 шанувальників князя Шварценберґа і лише 35 000 – «плебея» (як він себе атестує) Земана. Однак «плебей» на даний момент випереджає аристократа за кількістю оприлюднених статей і блоґів: 3 300 проти 2 694.