Знайти компроміс і не втратити обличчя

Парламентські вибори, що відбулися 18 вересня, замість дати відповідь на питання, хто має правити країною наступних чотири роки, поставили багато запитань. Протягом тижня після голосування урядові перемовини між партіями можна охарактеризувати так: консультації всіх з усіма. Розглядалося багато оригінальних варіантів урядової коаліції за участі менших партій. Проте вже скоро стало зрозумілим, що стабільного уряду неординарними рішеннями сформувати не вдасться і альтернативи великій коаліції не існує. Однак сісти за стіл переговорів соціал-демократам і християнським демократам заважає брак ясності про те, хто ж буде канцлером. Консерватори, які з відносно невеликою перевагою перемогли на виборах, не хочуть починати переговори, допоки СДПН не відмовиться від намірів поставити на чолі „великої коаліції” свого лідера Ґергарда Шредера. Таким чином виглядає на те, що коаліційні консультації лишатимуться у глухому куті, допоки Шредер не відмовиться від канцлерства. Тенденції останніх днів на політичній кухні у Берліні відслідковувала наш кореспондент Наталя Фібріг:

Здається, соціал-демократи змирилися із необхідністю відмовитися від посади канцлера задля того, аби взагалі лишитися при владі. Донині чинний канцлер Ґергард Шредер та його суперниця Анґела Меркель одночасно наполягали на праві керувати урядом, але тепер тон соціал-демократів значно пом’якшав. На вихідних Шредер несподівано заявив, що робитиме „все для успіху „великої коаліції”. А генсек партії Клаус Уве Беннетер в понеділок хоча і нагадав, що „консультації продовжуватимуть з метою канцлерства Ґерхарда Шредера”, утім важливішими назвав не персональні, а програмні питання. Численні оглядачі розцінили це як готовність іти на поступки. Тим часом Анґела Меркель після засідання президії партії в понеділок наголосила: „У нас немає сумніву, що завдання формувати уряд належить Союзу ХДС/ХСС”. Таким чином, самі по собі відпали інші варіанти великої коаліції. Наприклад часто згадувана оглядачами „ізраїльська модель”, коли лідери двох великих коаліційних партій ділять термін повноважень навпіл і керують урядом по черзі – приміром, два роки Шредер, два роки – Меркель. Так само не цей момент не знаходять підтвердження спекуляції про те, що обидва лідери змушені будуть полишити свої амбіції і відмовитися від крісла канцлера на користь одного з другорядних, але фахово сильних політиків. Тим часом оглядачі вже списали як непридатні до реалізації нестандартні варіанти коаліцій – такі як „світлофор“ або „Ямайка“ за участі лібералів або „зелених”. Менші партії вже готуються до ролі опозиції. Зокрема такі плани „зелених“ підтвердила нинішня міністр аграрної політики Ренате Кюнаст, яка, можливо, стане наступницею Йошки Фішера на посаді голови фракції у Бундестазі. Сенсу продовжувати консультації про створення коаліції з християнськими демократами та лібералами „зелені“, за словами Кюнаст, не бачать.

Соціал-демократам складно змиритися з тим, що їхньому лідерові Ґергарду Шредеру після виборів доведеться відмовитися від провідної ролі у німецькій політиці. Логіка політичної традиції у нинішній ситуації передбачає формування уряду на чолі із лідеркою консерваторів Анґелою Меркель, тоді як Ґергард Шредер мав би обійняти посаду віце-канцлера. Проте таке рішення, на думку оглядачів, було би політичною поразкою нинішнього канцлера. Отже, навряд чи Шредер не на це піде. Але і канцлером йому, очевидно, вже не бути, переконаний політолог Клаус Деттербек:

„На мою думку, Шредерові не вдасться втриматися на своїй принциповій позиції, адже в руках християнських демократів той козир, що вони мають найбільшу фракцію у Бундестазі. Найближчим часом доведеться знайти рішення, як розв’язати це складне питання несумісності двох лідерів. Обидві сторони шукатимуть тієї формули, яка дозволить їм знайти компроміс і не втратити при цьому свого політичного обличчя”, - зазначає політолог.

Формування уряду, як відзначають оглядачі, може затягнутися ще на декілька тижнів. Адже окрім складних кадрових питань, соціал-демократам і християнським демократам буде нелегко знайти компроміс у поглядах на більшість економічних і суспільних проблем. Однак попри всі труднощі у діалозі двох найбільших партій стабільна „велика коаліція”, на думку багатьох оглядачів, все одно є найкращім рішенням у нинішній політичній ситуації. Даніель Ґрос із Брюссельського центру дослідження європейської політики очікує від СДПН та ХДС/ХСС послідовного курсу реформ:

„Єдиною перевагою „великої коаліції” є те, що реформи, які все ж таки ухвалить уряд, будуть стабільно впроваджуватися. Їх після імовірної зміни влади вже ніхто не стане відміняти. В той час реформи, запропоновані гіпотетичним урядом з консерваторів і менших партій, у разі повернення до влади соціал-демократів могли би бути ними переглянуті”, - зазначає експерт.

Тривалий вакуум влади у Берліні непокоїть не тільки німців, але і партнерів Німеччини у Євросоюзі. Численні європейські політики закликають Німеччину якнайшвидше сформувати новий уряд. Адже політична визначеність у ФРН є запорукою стабільності у Європейській спільноті, зазначають партнери по ЄС.