Зникнення Рибкіна: невдалий піар чи злочин Кремля?

Окремі німецькі видання аналізують скандал навколо одного з кандидатів на виборах президента Росії Івана Рибкіна. У вівторок Рибкін, який кілька днів вважався зниклим, повернувся до Москви з Києва, де за його власними словами, зустрічався з опозиційними політиками. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Мюнхена з цього приводу пише:

Що б не ховалося за загадковою подоріжжю Рибкіна до Києва, найбільшої шкоди вона завдала самому кандидату в президенти. "Бідна Росія, якщо керувати нею прагне така людина", - заявила навіть дружина, якій він перед від"їздом залишив трохи харчів і грошей. Її реакція напевне була б іншою, якби вона справді підозрювала, що до "загадки Рибкіна" причетний Кремль або спецслужби. Але Путіну не було чого боятися Рибкіна, за винятком хіба що незначного галасу в пресі, який і так швидко вщух би. Якщо його зникнення було спробою запам"ятатися виборцям, то це колишньому голові Ради Безпеки Росії не вдалося. Увага преси йому забезпечена, втім число його прихильників, як показують соціологічні опитування, і надалі не перевищує одного відсотка. Суперечливі заяви Рибкіна про кілька днів, що він їх провів в Україні, не дуже заохочують обрати його новим кремлівським шефом. Отже, вся ця історія - лише дилетантський піар-хід майстра закулісних ігор Бориса Березовського, як припускають російські ЗМІ? Саме цей олігарх стоїть за Рибкіним і саме йому вигідно влаштувати скандал, який би кинув тінь на Путіна, -

пояснює ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і закликає:

Не варто поспішати з висновками. Підозрювати в усіх смертних гріхах Березовського - улюблена гра відданих Путіну ЗМІ. Що б не говорили про дивне зникнення Рибкіна, на сьогодні ясно одне: господар Кремля створив атмосферу недовіри, в якій багато хто вважає його самого та його соратників із спецслужб здатними на будь-які "рішучі кроки", в тому числі - на злочинні дії проти суперника, який насправді таким і не був, - пише ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

До інших тем. Німецька преса продовжує коментувати нещодавні теракти в Іраку, жертвами яких стали кілька десятків місцевих жителів. НОЙЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ у своєму коментарі зазначає:

Терористи прагнуть унеможливити появу в Іраку нормального уряду, результатом чого має стати панування страху. Це стало б оптимальною основою для боротьби з нібито "безбожним Заходом", якої прагнуть Усама бен Ладен та інші політичні злочинці. Американці та європейці повинні спільно стати на перешкоді такому розвитку подій. На найближчу перспективу це можна зробити за допомогою ефективніших заходів захисту та послідовного переслідування терористів. Зрештою, вирішальними є політичні заходи: створення місцевого самоврядування, сприяння демократичним силам і політикам з метою швидкої передачі влади та створення робочих місць за допомогою нової інфраструктури. Це все коштує багато грошей. Але кожен євро і кожен долар, які позбавлять терористів соціальної бази в Іраку, будуть найкращими інвестиціями, - переконана НОЙЄ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ.

Газета ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН продовжує тему:

Нещодавні терористичні напади в Іраку стали реакцією на плани Вашингтона запросити до Іраку військовий контингент НАТО. Скерувати солдатів альянсу до регіону, що стоїть на порозі громадянської війни, означало б піти на непередбачуваний ризик. Такого випробування на міцність альянс мабуть би не витримав. Військові рішення не допоможуть повоєнному Іраку. США повинні тепер підтримати помірковані сили в Іраку і надати іракцям якомога швидше можливість самоврядування. Тільки таким чином можна позбавити терор живильного ґрунту, - міркує газета ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН.

На завершення - коментар про видатного німецького філософа віку Просвітництва Імануїла Канта, двохсотріччя з дня смерті якого відзначалося 12 лютого. Кант народився, жив і помер у німецькому місті Кеніґсберзі, яке нині називається Калінінград і належить Росії. У газеті ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР з Бонна читаємо:

Багато мешканців колишньої Східної Прусії дивляться на святкування на своїй батьківщині з посмішкою і сльозами водночас. Вони радіють вшануванню Канта, однак разом з тим згадують про втрату батьківщини та знищення майже всіх будинків, де колись мешкав Кант. Дивом збереглося тільки місце його поховання біля кафедрального собору. Зберігся й дім священикаі, де Кант прожив три роки, даючи приватні уроки дітям. Однак дах, за свідченням репортера німецького агентства ДПА Торальфа Плата, сильно осів. "Вік просвітництва там уже минув. Останній мешканець будинку Канта ніколи нічого не чув про його відому історію: "Тут філософів немає", - підсумовує ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.

Огляд преси підготували Маріанна Кавка й Роман Гончаренко.