З Дунаю до Чорного моря по мінах?
21 травня 2004 р.
Своє обурення розпочатим проектом українські екологи висловили на прес-конференції в четвер у Києві. Вони наголосили на ”халатності мінтрасу України”, яке, нехтуючи застереженнями експертів про загрозу життю людей, розпочало будівельні роботи у гирлі Бистроє. Докладніше Олександр Савицький:
”Українські екологи повідомили, що канал "Дунай-Чорне море", будівництво якого розпочали 11 травня, не виправдає своєї мети, оскільки він буде на сто кілометрів довший, ніж аналогічний канал, що вже проритий через румунську територію. Не кажучи вже про непоправну шкоду, якої будівництво каналу завдасть унікальній території українського Дунайського біосферного заповідника, що існує вже понад тридцять років і через територію якого, власне, й здійснюється будівництво. Цей проект, за словами екологів, порушує щонайменше шість міжнародних природоохоронних конвенцій та угод. Боротьба українців привернула увагу й міжнародної громадськості. В жовтні минулого року Україну відвідала делегація ЮНЕСКО та Ромсарської конвенції про водно-болотяні угіддя, що мають міжнародне значення. За підсумками оглядин Дунайського заповідника було запропоновано кілька альтернативних варіантів побудови каналу. Але всі вони були відкинуті міністерством транспорту України. Незалежні експерти пояснюють це тим, що Мінтранс прагне реалізувати власний відомчий проект каналу, тоді як у разі схвалення іншого проекту всі кошти за експлуатацію цієї магістралі отримає інше відомство. У п‘ятницю посол Німеччини в Україні зустрічатиметься з представниками німецької будівельної компанії, яка, попри міжнародну критику, взялася за будівництво каналу "Дунай-Чорне море”. Річ у тім, що за твердженнями екологів, ця будова може спричинити ще й людські жертви: «В районі Дунайського заповідника з часів першої та другої світових воєн сконцентровано близько 2 тисяч мін, які вільно пересуваються течією в гирлі Дунаю. Іноді вони навіть запливають в міста та порти й висаджують в повітря будинки. Зараз місцеве населення в паніці, оскільки роботи з поглиблення дна на будівництві каналу можуть спричинити загибель як громадян України, так і громадян Німеччини», – заявив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Власне, про цю небезпеку представники кількох українських екологічних організацій мають намір попередити німецьких дипломатів під час запланованого на п‘ятницю пікетування споруди посольства Німеччини в Україні."
Як розповів ”Німецькій хвилі” голова ради харківської екологічної групи ”Печеніги” Сергій Шапаренко, німецька фірма, залучена до будівництва каналу, вже отримувала попередження про небезпеку проведення будівельних робіт, однак досі ніяк не прореагувала на них. Невже німецькі громадяни хочуть там підірватися, дивується еколог:
”Ми сподіваємося, що Німеччина, як країна ЄС, посоромиться брати участь у такому проекті. Якщо наші чиновники, м”яко кажучи, недемократичні, ми сподіваємося, що принаймні німецькі урядовці та бізнесмени прислухаються до громадської думки та дбатимуть про майбутнє нашої планети. І ми сподіваємося, що посол вмовить їх відмовитися від цього проекту.”
Критику викликає й те, що канал через гирло Бистроє є економічно збитковим. Його легко спорудити, каже Шапаренко, однак він дуже швидко замулюватиметься, що, в свою чергу, потребуватиме постійних витрат на його розчистку, що ляжуть тягарем на український бюджет. Схожий досвід, за словами еколога, Україна вже мала з каналом Прірва теж в районі Дунайського заповідника. Найкращою альтернативою, на думку Сергія Шапаренка, є канал через Жебріянське пасмо:
”Варіант через Жебріянське пасмо – це шлюзовий канал. Він проходить за межами дельти, і там не буде такого замулення. Цей варіант також пройде через заповідник, але через ту його частину, яка не має такої великої цінності. Тобто певна шкода заповіднику буде нанесена, але її можна буде легко виправити.”
Шкода ж, якої завдасть довкіллю канал через гирло Бистроє, буде необоротною. Загине велика кількість молоді та личинок риб, сім видів з яких занесені до європейської Червоної книги та 16 до української. Погіршаться умови розмноження, гніздування та годівлі птахів, серед яких теж дуже багато рідкісних. Протока ж забрудниться нафтопродуктами.