З телефоном скрізь і завжди: професія «прес-секретар»

Службових мобільних телефонів у Крістіни Ґаяк декілька. Іноді доводиться відповідати одночасно на кілька дзвінків та ще й з’ясовувати щось на ходу. «Мультитаскінг» - ключова здібність для професійного прес-секретаря, каже Ґаяк. «Коли я розпочинала мою кар’єру, я не могла собі й уявити, що стану прес-секретарем. Насправді я завжди хотіла стати журналісткою. Багато років я займалася улюбленою справою: на радіо і телебаченні, в інформаційних агентствах. «По інший бік барикад» я опинилася випадково – я познайомилася з Хав'єром Соланою, коли він ще працював міністром закордонних справ. І він запросив мене на роботу», - розповідає 49-річна речниця.

Генеральний секретар НАТО, Високий представник ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики - яку посаду не давали Солані, свою прес-секретарку він завжди брав із собою. Тепер її патрон пішов на пенсію. Але Брюссель Крістіну Ґаяк не відпускає – де ще взяти фахівця з таким колосальним досвідом роботи з пресою при європейських інституціях. Поки Єврокомісія лише на півроку «позичила» речницю уряду Іспанії – на період головування цієї країни в ЄС. На службі в батьківщини Ґаяк відповідає, зокрема, за організацію прес-конференцій, кореспонденцію з журналістами та підготовку прес-релізів.

Найбільший стрес – саміти ЄС

Робота потребує неабиякого хисту концентруватися, попри те, що тебе постійно відволікають якимись дзвінками чи запитаннями. Найбільший стрес, зізнається Ґаяк, саміти ЄС. Іноді телефон дзвонить так часто, що й самій немає часу розібратися у ситуації. А ще ж треба і «шефа» у курсі подій тримати. «Типове заняття – читати газету, дивитися телевізор, слухати радіо – і це все паралельно, дуже швидко, аби бути в курсі того, як оцінюють ситуацію світові ЗМІ. Інша справа – постійно розмовляти з журналістами, бути доступною. Дуже важливо – координувати роботу з іншими речниками», - пояснює Ґаяк.

Більшу частину робочого дня «з’їдають» телефонні дзвінки. «Найстрашніше - це коли один телефон дзвонить, а ти у цей час розмовляєш по іншому. Телефон дзвонить дуже часто, навіть коли я вдома. У мене донька і син. Вони, буває, скаржаться: «мамусю, скільки ж можна по телефону теревенити?», - зізнається Крістіна Ґаяк.

«Дітей бачу лише на вихідних»

Її дітям, яких Ґаяк всиновила у Росії, шість і дев’ять років. Вони, як ніхто, відчувають на собі специфіку маминої роботи: у робочого дня немає ані початку, ані кінця. «Гадаю, діти все розуміють. Я часто у роз’їздах і приходжу додому дуже пізно, коли діти вже сплять. Ми спілкуємося лише на вихідних – у ці дні ми - повноцінна сім’я. Я дуже дорожу своїми вихідними», - каже Ґаяк.

Протягом дня вона відповідає на сотні запитань. Буває, журналісти навіть розпитують у неї: «А що ж їли за обідом високі гості?» В такому разі вона передзвонює керівнику служби протоколу. Запитань, на які вона не відповідає, практично не буває. Допомагати журналістам – її обов’язок. Крістіна Ґаяк любить свою роботу. Попри стрес.

Автори: Сузанне Генн/Євген Тейзе

Редактор: Тетяна Бондаренко