Кабінетний вчений на чолі всесвітньої церкви

Про міжетнічне напруження, спричинене висловлюваннями Папи британська газета Guardian пише:

Чи варто розцінювати як несподіванку той факт, що Бенедикт вважає християнство кращим за інші релігії? Якби так не було, він не був би Папою. Це однак не робить його автоматично антимусульманином. Врешті-решт, його промова мала на меті лише зазначити, що навернення у віру вогнем і мечем є неправильним незалежно від того, чи йдеться про мусульман, чи (як це було за часів хрестових походів) про християн. Єдине зауваження до Бенедикта: можливо, йому варто було би більш зважено обирати політичний контекст для своїх висловлювань, - припускає Guardian.

Італійське видання La Republica висловлює таку думку:

Халепа, у яку потрапив Святий престол після промови Папи у Реґенсбурзі – це справжнісіньке Ватерлоо, яке змусило Бенедикта публічно і особисто вибачатися. Це більше, ніж проста помилка комунікації. Невдала антимагометівська цитата, яка викликала гнів ісламського світу, стала дуже красномовним проявом перелому у відносинах релігій, який не був таким відчутним в епоху Івана Павла ІІ-го, - констатує La Republica.

Нідерландська газета De Volkskrant продовжує тему:

Важко збагнути, що у Ватикані, який є втіленням абсолютної виваженості і непохитності, не передбачили, які наслідки могли мати висловлювання Папи. В цій ситуації Бенедикт розплачується за свою підкреслену самостійність у прийнятті рішень. Відчувається, що поряд із ним немає людей, які наважилися би його попередити про можливі неприємності. Попередник Бенедикта Іван Павло ІІ-ий теж ішов виключно своєю власною дорогою, але ж при цьому він був гнучким дипломатом. Ратцинґер себе наразі проявляє скоріше як кабінетний вчений. Ватикану слід серйозно поміркувати над тим, як цю роль Папа зможе поєднувати із роллю лідера всесвітньої церкви”, - підсумовує De Volkskrant.

До іншої теми. Оглядачі на шпальтах німецьких видань розмірковують над причинами успіху ультраправих сил на недільних земельних виборах. Газета Frankfurter Rundschau пише:

Мекленбург - Передня Померанія стала другою федеральної землею, в якій Націонал-демократична партія подолала п’ятивідсотковий бар’єр і буде мати свою фракцію у парламенті. 2004 року такий успіх ультраправі святкували у Саксонії. Така тенденція має викликати тривогу у кожної людини, яка мислить вільно. ... Водночас драматизувати цю ситуацію зарано. У період з 1966 по 1972 роки НДП вже була солідно представлена одразу в семи земельних парламентах Західної Німеччини. Потім, після низки чвар всередині партії, праві радикали швидко зникли з політичної арени. Але втрачати пильність не варто. Насторожує той факт, наскільки глибоко радикали цього разу пустили корені у суспільних структурах, насамперед у Східній Німеччині. НДП присутня у кожному маленькому містечку, ледь не в кожному селі. Активісти цієї сумнівної партії проводять свята для дітей і концерти для молоді, розповсюджують компакт-диски на шкільних подвір’ях і пропонують підтримку безробітним. Не виставляючи на показ свою сумнівну ідеологію, праві радикали намагаються сподобатися простим людям і це їм вдається”, -

констатує Frankfurter Rundschau і веде далі:

Не слід забувати про тісні контакти активістів Націонал-демократичної партії із „бригадами” бритоголових і цілою низкою неонацистських об’єднань, які не гребують насильством і тероризують своїх ворогів. НДП щосили прикриває напади радикалів на молодих активістів лівих партій, погроми притулків для біженців. Небезпечна тенденція полягає саме в тому, що у земельному парламенті сидітимуть представники партії, структура якої значною мірою базується на ультраправих організаціях, - пише Frankfurter Rundschau.

Газета Süddeutschе Zeitung з Мюнхена звертає увагу на соціальні передумови успіху правих радикалів:

Мекленбург - Передня Померанія вважається у Німеччині землею голих і босих. У цій землі є райони із рекордним для країни безробіттям. У деяких містечках на кордоні із Польщею безробітним є кожний третій. Більшість здібної молоді виїжджає звідси у більш привабливі регіони. Алкоголізм руйнує чимраз більше сімей у депресивних селищах. Саме тут праві радикали проявляють найбільшу активність, підсумовує Süddeutschе Zeitung.

Огляд преси підготував Євген Тейзе