1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кандидати наук українським фірмам не потрібні

30 травня 2008 р.

Наявність вченого ступеня в Україні не впливає на затребуваність спеціаліста на ринку праці. На думку експертів, це пов’язано із занепадом науки та орієнтацією працедавців здебільшого на практичні навички шукача роботи.

https://p.dw.com/p/E9uP
Фото: Illuscope

В Україні нині більше 150 тисяч наукових співробітників. З них близько 17 тисяч кандидатів, та майже 5 тисяч докторів наук. Здебільшого ці люди працевлаштовані, але отримують мізерну зарплатню. Ті з них, хто вирішив полишити наукову діяльність і спробувати себе в іншій сфері не мають переваг при влаштуванні на роботу. Частіше за все працедавці не переймаються відзнаками чи вченими ступенями претендента, каже представник однієї з рекрутингових компаній Максим Мировайко.


«Шукачів роботи з кандидатським ступенем набагато більше, ніж пропозицій на роботу. Викладачі, які у свій час почали шукати роботу, мають вчений ступінь і звичайно ж, бо це, можливо, праця всього життя, вказують це в резюме, але працедавцям це не цікаво. Їх цікавлять здебільшого практичні навички претендента.»


Ані грошей, ані поштовху для кар’єрного злету наявність вченого ступеня не гарантує. І все ж таки, на думку Максима Мировайка, не все вже й так безперспективно, хоча перспектива й дуже обмежена:


«Це допомагає лиш в тому випадку, коли вчений ступінь, його спеціальність співпадає з діяльністю компанії. Наприклад компанія займається парфумерією, то хімік з вченим ступенем її зацікавить. Але не більше. Якщо це не співпадає, то це може допомогти лише морально, додати в цьому плюс як людині освіченій. Якщо людина буде влаштовуватися на директора з персоналу і мати вчену ступінь як фізик, то йому цей науковий ступінь не допоможе».


Працедавці констатують, що фірми в Україні в своїй більшості звертають увагу не на вчену ступінь претендентів, а на їхню порядність, старанність, комунікабельність. Говорить спеціаліст з роботи з персоналом однієї міжнародної компанії Алла Свістова:


«Вимоги вища освіта чи науковий ступінь у нас не обов’язкові. Ми всьому навчаємо самі. Є люди, які хапають відразу все, є, яким треба час щоб навчитися. При цьому не має значення яку освіту вони мали раніше»


Олександр Литвинов п’ять років тому покинув навчання в аспірантурі, бо зрозумів, що перспектив для кар’єри в науці мало, а ще каже дуже розчарувався, бо сама система підготовки вчених надто корумпована:


«У наш час здобуття кандидатського ступеню перетворилося на певний бізнес – ти вкладаєш гроші, щоб його отримати і щоб потім отримувати ті ж самі гроші від студентів через корупцію. Тому я розчарувався в цьому».


Закінчувати аспірантуру та докторантуру Олександр Литвинов не збирається.


Лілія Гришко