1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Карстові ями на подвір’ї: ризик зростає

Наталя Зотова18 грудня 2005 р.

У закарпатському селі Солотвині вже кілька років поспіль снігові не радіють. «Хтозна, що ще трапиться до Різдва, - кажуть мешканці. - Саме в грудні, коли йдуть рясні опади, поблизу осель можуть утворитися нові провалля.» Подекуди ями в ґрунті сягають тридцятьох метрів у глибину й мають діаметр понад сорок метрів. З Ужгорода повідомляє Наталя Зотова:

https://p.dw.com/p/APDG

«Свою назву Солотвино запозичило від величезного родовища солі, над яким, власне, село й розташоване. Першу соляну шахту тут відкрили майже двісті років тому. Нині все підземелля оточене відпрацьованими і покинутими штольнями. Брак коштів не дозволяє належним чином законсервувати їх. З тієї ж причини не впорядкована й система відводу води на двох шахтах, які ще працюють. Стічна прісна вода так само, як і дощі та сніги, поступово роз’їдає соляне склепіння над закритими штольнями, й зрештою воно провалюється. Два десятки солотвинських родин ризикують не лише своїм майном, а й життям. Карстові ями утворюються за якісь десятки метрів від їхніх будинків. А нещодавно чимала прірва виникла прямо на одному з подвір’їв. Незабаром зникнути під землею може й відома далеко за межами України зона відпочинку Солотвинські озера. В унікальну алергологічну клініку та санаторій щороку приїздять тисячі курортників. Так званих „диких” туристів - іще більше. Для них підприємливі бізнесмени спорудили на самому березі озера кілька десятків приватних готелів. Але жоден ізцих «закладів» не має каналізації та центрального водопостачання. Воду в цистернах привозять тоннами, а стічну - зливають просто в канави. Така кількість прісної води подвоює ризик виникнення карстових урвищ у соляному склепінні.За словами заступника начальника Головного управління МНС Закарпаття Віктора Кучери, аби уникнути трагедії, цього року довелося навіть відмовитися від проведення в Солотвині традиційного фольклорного фестивалю. Оголошено також мораторій на подальшу забудову зони відпочинку, а власників приватних готелів і розважальних закладів зобов”язали облаштувати центральне водопостачання та каналізацію. Спеціальна комісія, до складу якої увійшли фахівці львівської Геофізичної розвідувальної експедиції та Івано-Франківського університету нафти й газу, досліджували Солотвинську проблему не один місяць. Висновок експертів невтішний: зарадити карстовим утворенням практично неможливо. Єдина надія на сучасну систему спостереження, яка дозволить принаймні вчасно евакуювати людей. Обійдеться вона в 200 тисяч гривень. Частину коштів пообіцяла виділити районна влада, решту – керівництво області. Поки що єдиним застережним засобом для мешканців Солотвина та туристів залишаються жовті стрічки, що ними позначають особливо небезпечні зони. Нині таких уже більше десятка.»