Катастрофа в Мексиканській затоці: Куди поділася нафта?

Нафтова катастрофа у Мексиканській затоці не схожа на інші: ще ніколи в море не витікало так багато нафти на такій глибині – півтора кілометра. До води потрапило понад чотири мільйони барелів нафти.

Через півроку після аварії слідів майже не видно, принаймні - на перший погляд. Ендрю Джул, досліджує морську природу в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Нещодавно він на дослідному кораблі побував на місці катастрофи у Мексиканській затоці. "Я хочу знати лише одне, - каже вчений, - куди поділася вся нафта? Це головне питання».

Проблема в тому, чого НЕ видно

Це питання – не звичайна цікавість. Щоб оцінити наслідки катастрофи для флори та фауни, треба точно знати, куди поділися 660 тисяч тонн нафти. Але навіть якщо нафту не видно, шкода довкіллю буде величезною, каже Ричард Штайнер, колишній професор з екології в університеті штату Аляска. Він вважається експертом з іншої нафтової аварії біля берегів США: катастрофи танкера Exxon Valdez біля Аляски. На думку Штайнера, те, що НЕ видно, і є проблемою. «На деяких пляжах у піску Аляски досі є від 80000 до 120000 літрів сирої нафти. Це погано».

Штайнер посилається на дані урядових учених, згідно з якими, серед 30 видів риб та тварин після катастрофи Exxon Valdez відновилася лише третина. Класичним прикладом вважається тихоокеанський оселедець. Під час катастрофи були знищені всі личинки. Це мало кого здивувало. Дивина почалася потім, каже Ричард Штайнер. «Дорослі риби наступного року після катастрофи повернулися, і ми подумали – слава богу! Але через два-три роки популяція загинула». З’ясувалося, що від контакту з нафтою риби помирають не відразу, а через деякий час, інколи через роки.

Чи спіткає така ж доля синьо-плавникового тунця, невідомо. Період викиду личинок припав саме на пік нафтової катастрофи в Мексиканській затоці. За деякими оцінками, щонайменше 20 відсотків популяції знищено. Також невідомо, що станеться з багатьма видами морських ссавців. Сотні мертвих дельфінів було знайдено на забруднених пляжах півдня США. Скільки дельфінів загинули в морі, ніхто порахувати не може.

Запитання без відповідей

Той факт, що катастрофа трапилася глибоко під водою, ускладнює оцінки наслідків. Нафта поширилася на велику територію через підводні течії, вітер та морські хвилі. Судна з ученими проводили вимірювання у різних місцях, розповідає Ендрю Джул: «Ми вимірюємо концентрацію кисню; ми уважно стежимо за мікроорганізмами та їхніми сполученнями; ми вивчаємо стан поживних речовин у воді. Інші колеги досліджують планктон та беруть проби з різних морських глибин».

Компанія ВР застосувала понад чотири мільйони літрів хімічних речовин, щоб припинити поширення нафти. Такого ще не робив ніхто, тому невідомо, чим це все може закінчитися. Захисники довкілля критикують, що ці хімічні речовини зробили наслідки катастрофи для живих організмів іще гіршими. Але це питання, як і більшість інших, поки що без відповіді.

Автор: Мадлен Амбергер / Роман Гончаренко
Редактор: Дмитро Каневський