Коментар: Мінськ помер у Москві

Ключ до рішення проблем на Донбасі лежить у кабінетах господаря Кремля. І саме від нього, а не від виборів у "ДНР" та "ЛНР", залежить майбутнє сходу України, вважає журналіст Сергій Руденко.
Сергій Руденко
Сергій Руденко

Головне питання - чи відбудуться місцеві вибори в так званих "ДНР" та "ЛНР" у першому півріччі цього року - так і не було вирішене 3 березня главами МЗС країн-учасниць "нормандської четвірки". Міністр закордонних справ України Павло Клімкін дав чітко зрозуміти: спочатку відновлення миру та безпеки на Донбасі, а вже потім - вибори, але за українським законодавством. Де-факто глава МЗС України лише закликав своїх колег по переговорах бути послідовними у виконанні мінських домовленостей. Але позиція Клімкіна, схоже, сприймалася як небажання Києва йти на поступки у рішенні конфлікту на сході країни.

Зранку - безпека, ввечері - вибори

Позиція офіційного Києва була й лишається досить простою: місцеві вибори в "ДНР" та "ЛНР" можуть відбутися лише за виконання низки умов, зафіксованих мінськими угодами. Це - повне припинення вогню, відведення важких озброєнь, звільнення усіх заручників, повернення Україні контролю над українсько-російським кордоном. Інакше Київ не бачить можливостей проводити і, головне, - контролювати вибори у псевдореспубліках.

Rudenko Serhij Kommentarbild App

Оглядач DW Сергій Руденко

Очевидно, що проведення виборів у "ДНР" та "ЛНР" без демілітаризації регіону та відновлення контролю над українсько-російським кордоном просто легітимізує нинішню владу Донбасу. Власне, тоді для Заходу конфлікт на сході України перейде з міждержавного у внутрішній. Мовляв, після цього, дорогі українці, ви вже самі розбирайтесь між собою.

Нинішні лідери "ДНР" та "ЛНР", які вже навіть намагались ініціювати внесення змін до Конституції України, впевнені: Київ має рахуватися з ними. У тому числі й щодо процедури проведення місцевих виборів. Ті ж Захарченко та Плотницький, котрі керують псевдореспубліками, були обрані нелегітимно - за власним законодавством, яке й вигадали в "ДНР" та "ЛНР", і яке не має нічого спільного ані з українським законодавством, ані зі світовим правом. Більше того, так званих мерів міст там зараз призначають, а не обирають. Яскравий приклад того - Павло Губарєв, який очолив місто Ясинувату.

Мінські домовленості заморозили конфлікт

Глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, говорячи про необхідність проведення місцевих виборів у "ДНР" та "ЛНР", апелює до мінських домовленостей. Мовляв, такий пункт передбачений цими угодами. При цьому МЗС України запевняє, що російська сторона не виконала жодного пункту мінських домовленостей. Можна безкінечно розмірковувати, чи потрібен був Києву такий формат перемовин чи ні, але очевидно одне: жодних суттєвих результатів він поки що не приніс. Він просто заморозив конфлікт на сході країни.

Ситуація, яка нині склалася довкола Донбасу, певна річ, потребує нового плану дій. Принаймні, і Захід, і Україна мають припинити тішити себе ілюзіями щодо "мінського формату" та його рішень. Мінськ помер. Франції та Німеччині просто слід констатувати це. І, очевидно, проведення місцевих виборів на Донбасі є далеко не головним питанням для територій, які контролює "ДНР" та "ЛНР".

Майбутнє Донбасу, вочевидь, вже незабаром буде вирішуватися виключно в "нормандському форматі". Переговори в іншому форматі - тому ж мінському, - просто не мають сенсу. Вестися, як і раніше, на гру російського президента, означає для західних лідерів і далі ризикувати своєю репутацією. А, простіше кажучи: ставити своє майбутнє та майбутнє своїх країн у залежність від господаря Кремля.

Що далі?

Теми

Німеччина та Франція наполягають на тому, що для проведення місцевих виборів в "ДНР" та "ЛНР" український парламент має ухвалити відповідний закон. Україна впевнена, що наявної законодавчої бази для цього цілком досить. Питання лише в тому, хто і як буде контролювати процес волевиявлення. Поза всяким сумнівом, тема нового виборчого законодавства для територій, які контролюють псевдореспубліки, буде однією з головних в подальших переговорах з Україною про майбутнє Донбасу.

Хоч очевидно, що й демілітаризація території, і припинення вогню на сході України, і перспективи "ДНР" та "ЛНР" залежать не від виборів у місцеві ради. Ключ від рішення проблем на Донбасі лежить у кабінеті господаря Кремля. І всі формати та формули рішення конфлікту на сході України сьогодні не можливі без бажання та волі всього-на-всього однієї людини - Володимира Путіна.

Самі по собі вибори у місцеві ради "ДНР" та "ЛНР" нічого принципового не вирішать. Вони є лише елементом у великій геополітичній грі Путіна з Заходом. Він намагається грати роль стороннього спостерігача. Його візаві - вдають, що вірять йому, але прагнуть знайти вихід з того глухого кута, в який зайшов розвиток ситуації. І ця гра триватиме довго. Доти, доки це буде вигідно Путіну.

Автор: Сергій Руденко - український журналіст та політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW.

Дивитись відео 01:55
Now live
01:55 хв
Усі сюжети | 12.02.2016

Мінськ-2 рік потому: досягнення та провали (12.02.2016)