Коментар: Назарбаєв - не приклад для Путіна

Екс-президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пішов у відставку, аби забезпечити незалежність своєї країни. Передусім від Росії й Китаю, вважає Костянтин Еггерт.

"Сьогодні найбільш обговорювана новина в Росії - те, що президент Казахстану пішов у відставку, тому що людям можна заборонити що завгодно, і тільки заздрити їм ніяк не заборониш!" Певно, цей жарт із Twitter-акаунта "Дядюшка Шу" - поки що найкращий із тих, які посипалися у стрічки соціальних мереж після сенсаційної новини про відставку президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Оглядини наступника. Чи наступників?

Порівняння із Путіним поверхневі, хоч і небезпідставні. Та й відставка (поки що) номінальна - Нурсултан Абішевич залишається носієм почесного титулу "єлбаси" - "лідер нації" - і до того ж залишає за собою посаду голови Ради безпеки. Тож контроль над силовиками і головними політичними рішеннями залишається в руках 78-річного правителя, який незмінно очолює Казахстан з 1989 року.

Мої казахстанські знайомі збиті з пантелику - подібного повороту подій ніхто не очікував. Назарбаєва у черговий раз обрали президентом у 2015 році із передбачуваним результатом, близьким до 98 відсотків. У 2007 році парламент надав йому право обиратися скільки завгодно разів. Усі думали, що він допрацює свій термін і у 2020 році оголосить, кого бачить найкращим кандидатом на наступних виборах, простіше кажучи, назве наступника.

Російський журналіст Костянтин Еггерт

Тепер ситуація змінилася - вибори пройдуть у визначений термін, наприкінці 2020 року. Тимчасовим виконувачем обов'язків президента, згідно з конституцією, став глава верхньої палати парламенту Касим-Жомарт Токаєв. Це безпрецедентно тривалий термін для виконувача обов'язків. Очевидно, Назарбаєв, який недавно відправив у відставку уряд, має намір влаштувати своєрідні оглядини наступника (або наступників).

Можна, звісно, скільки завгодно говорити про те, що в Астані, мовляв, нічого принципово не змінилося. З точки зору середньої європейської демократії - справді нічого. Але з точки зору пострадянського простору з його довгожителям при владі і особливо з точки зору сусідніх Узбекистану, Таджикистану і Туркменістану - змінилося дуже багато. Назарбаєв - перший у регіоні лідер, який завчасно оголосив про те, що йде, і який спробував облаштувати цей крок, за регіональними мірками, максимально пристойно.

"Ми - не колонія"

Певною мірою цей крок - вимушений. Наступниками Назарбаєва у різні роки називали його тепер уже колишнього зятя Рахата Алієва, дочку Дарігу, колишнього прем'єр-міністра країни Акежана Кажегельдіна. Однак Назарбаєв не збирався йти, тому наступники були йому насправді не потрібні. Тепер знадобилося його (скоріше за все, саме його, а не її) знайти.

Окрім очевидних вимог здоров'я, лояльності до родини Назарбаєва і дотримання її інтересів, наступник повинен буде мати низку інших, украй необхідних якостей. По-перше, бути прийнятним для всіх трьох жузів - племінних об'єднань Казахстану. Це не єдиний, але важливий фактор у країні, що розвиває молоду державність. По-друге, потрібно розбиратися в економіці і соціальній сфері. Адже одна з головних проблем Казахстану - соціальне розшарування, особливо помітне унаслідок припливу жителів сільської місцевості до Алмати й Астани.

Еггерт: Одна з головних проблем Казахстану - соціальне розшарування, особливо помітне унаслідок припливу сільських жителів до Алмати й Астани (на фото)

З досвіду особистих розмов із молодими казахами, багато хто з них розлючений корупцією у вищих ешелонах. "За Назарбаєва ми мовчимо, він засновник держави. Але після того, як він піде, мовчати не будемо і візьмемо своє", - якось сказав мені один двадцятирічний хлопець, який приїхав із провінції. Наскільки ці настрої поширені, в умовах жорсткої системи влади оцінити важко. Але Назарбаєв ризикувати не захоче.

Небезпечні сусіди, далекі друзі

І нарешті, по-третє, наступник має бути здатний зберегти незалежність країни і підтримувати баланс відносин із трьома головними партнерами - Росією, Китаєм і Сполученими Штатами. До того ж, незважаючи на офіційні запевнення у вічній дружбі, політика Росії у посткримський період викликає в Астані серйозне занепокоєння. "Якщо після смерті Назарбаєва виникне хаос, ним може скористатися Москва, аби взяти під свій контроль північні області Казахстану, де проживає російськомовне населення", - цю думку я чув у Казахстані багато разів.

Пекін, який активно просуває у Казахстані свій проект "Нового шовкового шляху", теж не користується великою довірою. Упродовж останніх років китайці інвестували у країну (дев'яту у світі за територією і 64-ту за кількістю населення) кілька мільярдів доларів, але при цьому перенесли до Казахстану кілька екологічно шкідливих виробництв, які викликали опір у самому Китаї. "Інвестиції і особливо робочі місця нам дуже потрібні для соціальної стабільності. Але ми все-таки не колонія, аби перетворювати Казахстан на отруйне звалище", - із такою думкою я стикався не раз. Хоча практично зробити щось із впливом Пекіна буде складно.

США користуються більшою довірою серед частини казахстанської еліти. Знайомий європейський дипломат, який працював раніше у Москві, якось поділився зі мною: "Я тут бував на вечірках у найвищих колах, де принципово говорили тільки двома мовами - казахською або англійською". За його словами, багато хто у казахстанській правлячій еліті має сильне бажання розширити американську і, ширше, західну присутність у країні. Але це бажання стримується, з одного боку, незрозумілістю політики самого Вашингтона, а з іншого - страхом викликати російську і китайську реакції, аж до інтервенції під якимось приводом. Кумедно, що, представляючи тимчасового президента Токаєва, Назарбаєв, який під час виступу говорив російською, назвав серед його професійних якостей знання англійської та китайської.

У Москві на діяльність єлбаси давно дивляться, м'яко кажучи, з підозрою. Крим російським він не визнав, казахську мову перевів на латинку, на подальшу інтеграцію (читай - посилення впливу Кремля) у рамках Євразійського економічного союзу йти не хоче. А тепер ще й несподіваною відставкою наочно демонструє, що не збирається нікому поступатися і ні з ким радитися у питанні майбутнього своєї країни.

Уже через кілька хвилин після відставки з'явилися перші коментарі на кшталт: "Назарбаєв випробовує для Путіна модель відходу від президентства". Жарт, може, і непоганий, але з реальністю він має мало спільного. Занадто різними є політична культура, історія, амбіції, самоусвідомлення й очікування від лідерів. Мені здається, що Путіну не вдасться повторити досвід Назарбаєва - навіть якщо цей досвід буде успішним, і він дійсно цього захоче.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Палац страченого диктатора

Ця будівля-монстр до сьогодні стоїть в столиці Румунії Бухаресті. Це друга за величиною будівля у світі після Пентагону (штаб-квартири Міноборони США). Його площа - 265 тисяч квадратних метрів. Ідея будівництва прийшла колишньому диктатору Ніколае Чаушеску під час візиту до Північної Кореї у 1984 році. Зведення будинку коштувало мільярди доларів. Заради цього знесені були цілі кварталів міста.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Президент у незаконній будівлі?

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган переїжджає у свою нову штаб-квартиру в Анкарі, так званий "Білий палац". Величезний комплекс будівель має тисячу кімнат. У цьому палаці не обійшлось без конференц-залів, захищених від прослуховувань, та бункерів, які можуть витримати ядерну атаку. Утім, критики називають цю державну будівлю протизаконною, нагадуючи, що її звели попри рішення суду.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Нафтодоларова розкіш

Вночі урядові будівлі столиці Казахстану постійно змінюють свій колір. Президентський палац видається при цьому кричущою копією Білого дому у Вашингтоні. Нурсултан Назарбаєв почав керувати країною ще за радянських часів. Говорять, що його родина володіє сімома мільярдами доларів. Казахстан - країна, багата на сировинні корисні копалини.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Манія величі по-туркменськи

В цьому палаці в Ашхабаді проживає туркменський президент Гурбангули Бердимухамедов. Він був особистим лікарем засновника держави Сапармурата Ніязова, який сам проголосив себе батьком усіх туркменів (Туркменбаші). Коли Ніязов помер в 2006 році, Бердимухамедов став його наступником. Новий президент, як і його попередник, працює над культом своєї особи під золотим куполом чудового палацу.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Феодальні володіння під Києвом

Цю елітну резиденцію у Межигір’ї неподалік від Києва побудував колишній президент України Віктор Янукович. Після його втечі в лютому 2014 в Росію громадські активісти опублікували в інтернеті документи, які були знайдені на дні Київського моря. Коли Януковича у 2010 обрали президентом, одним із перших його кроків стало розпорядження придбати люстру для резиденції вартістю у вісім мільйонів євро.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Безмежний блиск

Так виглядали апартаменти українського екс-президента: багато золота, блиску і несмаку. Януковича звинувачують у корупції та панибратстві. Він привласнив собі сотні мільйонів євро. Його сини Віктор та Олександр також зуміли заробити чималі статки завдяки своєму батькові.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Монархічна пишність в Парижі

Чимало пафосу і в оточенні тих, хто працює в президентській резиденції на Сені. Ось, наприклад, вид на письмовий стіл президента Франції. У Парижі представники влади працюють ніби в музеях. Єлисейський палац переповнений історичними творами мистецтва та раритетними меблями. Бетонні стіни - тільки у підвалі, де за товстими сталевими дверима ховається командний центр управління ядерною зброєю.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Оманлива скромність в Багдаді

Порівняно з іншими президентськими резиденціями палац колишнього іракського диктатора Саддама Хусейна в Багдаді, принаймні ззовні, видається майже непомітним і досить скромним.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Перська пишність

До будівельного комплексу Саадабад на північному сході іранської столиці Тегерана належать аж 18 палаців. У 1920-ті роки шах Реза Пехлеві захотів розширити комплекс у кілька разів. Приміщення почали використовувати як у службових цілях, так і як житло. Так званий "зелений палац" служив шаху та його дружині Сораї літньою резиденцією.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Чудовий палац в Досі

У цьому палаці проживає емір Катару шейх Тамім бін Хамад Аль Тані. Він відкрив двері країни на Захід та заснував 1996 року англомовний телеканал Al Jazeera. Тоді Катар заявив про себе на зовнішньополітичній арені. Та з часом емір знову опинився в ізоляції, зокрема, через свою підтримку єгипетського руху "Брати-мусульмани". Катар підозрюють також у фінансуванні терористичних груп.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Палац в Аккрі

В цьому розкішному палаці розташована резиденція ганського глави держави. Гана є передовим прикладом стабільності Африки та економічного прогресу. Країна досить добре заробляє на експорті какао і золота. Тим не менш, майже половина з 23 мільйонів населення Гани й досі проживає в бідності. Це пов'язують, зокрема, з корупцією в попередньому уряді країни.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Вражаюче мистецтво

У багатьох владних установах по всьому світу можна насолоджуватися незрівнянними творами мистецтва. Ось тут, у президентському палаці в Мехіко, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр милується однією з картин на стіні.

Політична розкіш: Палаци президентів та монархів світу

Замок для громадян

Палац Бельвю в Берліні - офіційна резиденція німецького федерального президента. Бездоганна біла будівля у неокласичному стилі розміщена на річці Шпрее. Двоповерховий комплекс був побудований за ескізами архітектора Філіппа Даніеля Боуманна в 1786 році. Будівля служила приватною резиденцією Фердинанда Пруського. У саду палацу проходять літні вечірки, які дуже популярні серед відвідувачів.

Підпишіться на нас