Невеличкий запит та багато галасу
Анґелу Меркель це аж ніяк не втішить. Не встигла вона повернутися до роботи після відпустки, а вже вкотре неприємна новина спричинила рейвах. І ця новина зачепила канцлерку за живе, бо йдеться про відносини з Туреччиною. Анкару та самого президента Реджепа Таїпа Ердогана, від якого можна чекати чого завгодно, німецький уряд вважає, вочевидь, тими, хто підтримує ісламістських терористів. Так можна, залежно від того, як читати, зрозуміти почасти позначені як конфіденційні документи німецького уряду, на які посилаються журналісти телеканалу ARD.
Насправді досі німецький уряд уникав того, щоб якось пов'язувати свого непростого партнера по НАТО з терористами. Та й в цьому не може бути й жодної зацікавленості з боку німецького уряду, насамперед через пріоритетне питання біженців. Але тепер в берлінському урядовому кварталі (й не лише там) точаться жваві дискусії щодо того, чи Ердоган міг би розірвати укладену з ЄС угоду щодо прийому біженців. Однак такий розвиток подій радше неможливий. На думку самого одноосібного правителя Туреччини, для цього є й інші приводи. Передовсім вкрай образливий вірш німецького сатирика Яна Бемерманна.
Підозра рефлекторно падає на Лівих
Певна річ, для Меркель ця ситуація вкрай неприємна. Їй доводиться пектися кашею, яку заварили інші. І хто тут діяв недбало, чи навмисно - абсолютно незрозуміло. За даними ARD, конфіденційний документ походить від парламентського статс-секретаря в міністерстві внутрішніх справ, Олє Шредера. Він та його шеф-однопартієць Томас де Мезьєр навряд чи свідомо додавали клопоту канцлерці, яка до того ж ще й голова їхньої партії ХДС. Тож підозра падає на тих, кому адресувалась дражлива відповідь на невеличкий запит до уряду, тобто на партію Лівих.
Лівим постійно закидають з урядового табору, що представники цієї політсили залюбки передають ЗМІ довірені їм таємниці. Але вміння поводитися з дражливою інформацією - мистецтво, яким володіють всі учасники політичного життя. Та в цьому випадку припущення вірогідне хоча б через те, що Ліві - єдина присутня в Бундестазі партія, яка цілковито відкидає європейську та німецьку політику щодо біженців.
Також виникає питання: а з якого дива документ містить конфіденційні деталі? Адже нерідко опозиції, до якої належать і Зелені, відмовляють у відповідях на запити, посилаючись на державні інтереси. Тож немає жодного пояснення, яке можна вважати більш-менш вірогідним, для дій німецького уряду в цій ситуації. Хіба що все це розглядають як незграбний крок міністерства внутрішніх справ, що діяло на власний розсуд. Аргументи на користь такої версії навів соціал-демократ Рольф Мютценіх. "За такої дражливої оцінки з далекосяжними наслідками мало б негайно втрутитися МЗС", - наводить його слова ARD.
Федеральному уряду не просто пояснити
Та й справді досить дивно було б, якби уряд, за власними словами, не узгодив це. Адже ризик того, що непродуманими висловлюваннями на тлі напружених відносин між Німеччиною та Туреччиною можна завдати ще більшої шкоди, вкрай високий. Німецькому уряду буде вкрай непросто пояснити такий незвичний крок. І тут не має жодного значення той факт, що уряд лише позначив відповідним висловом те, що вже давно очевидно. Йдеться про тісні відносини між Туреччиною та ісламістськими течіями. І, здається, що ця близькість не гребує й такими терористичними угрупованнями як Хамас.