Коментар: Німеччина пригальмовує в питанні захисту клімату

Німеччина була лідером щодо захисту клімату. Та уряд ФРН так і не зміг дійти єдності щодо плану дій до 2050 року, тож на кліматичну конференцію ООН доведеться їхати з порожніми руками.

Німці завжди люблять слухати, коли їх хвалять під час проведення кліматичних конференцій. А саме за те, що вони - лідери в питаннях скорочення небезпечних викидів у атмосферу та світові піонери у переході на енергетику з відновлювальних джерел та чистій промисловості. Яка з багатих країн настільки скоротила свої викиди, починаючи з 1990 року, як Німеччина (наразі це скорочення становить близько 27 відсотків)? Німеччина - суперкраїна захисту клімату.

"Нижче двох градусів" - такий гордий напис можна було побачити торік на німецькому павільйоні під час легендарної Паризької конференції. Невдовзі павільйон став місцем зустрічі учасників перемовин, захисників довкілля та представників ЗМІ з усього світу. Німеччина - попереду всіх.

Оглядач DW Єнс Турау

Гальма всередині країни

Лише вдома, у власній країні, хвалебні гімни, що лунали на міжнародній арені, швидко затихли. Правляча у Німеччині широка коаліція консерваторів і соціал-демократів узагалі-то планувала розробити якомога конкретніший план дій для реалізації кліматичної політики до 2050 року. Цей план мав включати, серед іншого, шляхи реалізації поставленої цілі - скорочення викидів на 40 відсотків до 2020 року. Так само у ньому мав бути прописаний шлях до остаточної відмови від спалювання вугілля та те, як можна скоротити досі високі викиди в атмосферу, що припадають на транспорт та сільське господарство. Крім того, мало йтися і про досягнення до середини століття оголошеної раніше амбітної цілі - так званої кліматичної нейтральності, про що говорила особисто канцлерка Німеччини Анґела Меркель на зустрічі країн-членів Великої сімки торік у Німеччині.

Утім, на шляху до ухвалення цей документ, розроблений міністерством захисту довкілля, роздробили на окремі частки різні міністерства та відомства. Це, насамперед, міністерство економіки, яке очолює Зіґмар Ґабріель, котрий раніше сам обіймав пост міністра охорони довкілля, і відомство канцлерки Анґели Меркель, яка, до речі, теж колись була міністеркою охорони довкілля.

Аж поки документ не перетворився на перелік добрих намірів, який ні до чого не зобов'язує. Але навіть цей куций перелік не зможуть ухвалити до початку цьогорічної кліматичної конференції ООН в Марокко. Бо Християнсько-демократичний союз Анґели Меркель вказує на потребу відкорегувати деякі пункти.

Міністерка охорони довкілля Німеччини Барбара Гендрікс голосно, хоч і дещо з запізненням, закликала канцлерку втрутитися. Але цього, очевидно, не відбудеться. Тож Гендрікс доведеться з порожніми руками їхати на щорічний кліматичний саміт, що має розпочатися наступного тижня.

Справді, зараз у німецькій політиці є куди важливіші теми: біженці, правий популізм, міжнародні кризи, приміром, Сирія та Україна. А також і давно занехаяні соціальні теми, такі як пенсійне забезпечення. Окрім того, незабаром у Німеччині розпочнеться передвиборча боротьба з усіма цими проблемами. Водночас країна заспокійливо-беззвучно здійснює перехід на відновлювальні джерела енергії. Навіщо перейматися захистом клімату, коли ми й так цим займаємось? Адже ми споруджуємо вітряки та вводимо в експлуатацію сонячні колектори, а ще виходимо з атомної енергетики. Так думають політики.

Німеччині слід і надалі лишатися лідером

Але проблеми криються саме в деталях. Так, проблемою лишається частка вугілля в загальній генерації електроенергії. Адже такі федеральні землі як Північний Рейн - Вестфалія та Бранденбург, де при владі перебувають соціал-демократи й де розташовані найбільші в Німеччині поклади кам'яного та бурого вугілля, а також ТЕС, не проти, щоб так було якомога довше. Так само можна згадати і транспортну сферу, де німецька промисловість проспала такі теми майбутнього як електромобільність.

Настане час, коли знову треба буде братися за діло. Адже, либонь, не знайдеш іншої такої країни, яка мала б настільки добрі передумови для досягнення амбітних цілей захисту клімату як Німеччина. А для цього треба йти на наступні кроки - і робити це зараз. Те, що в минулому й так багато-чого досягли, не може слугувати виправданням. А без Німеччини як провідної сили буде вкрай складно втілити у життя велику обіцянку Кліматичної конференції в Парижі - обмеження глобального потепління на рівні двох градусів Цельсія.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Перший електровелосипед

У 1881 році винахідник Густав Труве проїхав вулицями Парижа на триколісному електровелосипеді. Це був перший у світі транспортний засіб такого типу, і він міг розігнатися до швидкості 12 кілометрів на годину. Дальність їзди складала 12-26 кілометрів. Електродвигун Siemens був встановлений під віссю, а 12-вольтна свинцево-кислотна батарея - перед водієм.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Дріт замість кінної підводи

Попередником сучасних тролейбусів був електричний екіпаж Elektromote, який у 1882 році презентував Вернер фон Сіменс у передмісті Берліна Галензе. Транспортний засіб їздив тестовим маршрутом довжиною 540 метрів, а електроенергію отримував від підвісної лінії електропередачі.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Перший автомобіль був електричним

Німецький підприємець та винахідник Андреас Флокен (на фото він з дружиною), можливо, створив у 1888 році перший електромобіль у світі. Його автомобіль являв собою екіпаж з колесами великого діаметра, на якому було встановлено електродвигун потужністю 0,7 кіловат. Він обертав задню вісь за допомогою шкіряного ременя.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Рекорд швидкості

La Jamais Contente ("Завжди незадоволена") був першим транспортним засобом, який розвинув на дорозі швидкість понад 100 кілометрів на годину. Рекорд швидкості у 1899 році встановив бельгійський інженер та гонщик Каміль Женатці. Електромобіль, який мав вигляд торпеди, рухався завдяки двом електродвигунам загальною потужністю 50 кіловат.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Тріумф електромобілів

У 1899 році 90 відсотків нью-йоркських таксі були електричними. Того ж року Людвіг Лонер та Фердінанд Порше збудували електромобіль Lohner-Porsche. Щоб збільшіити дальність їзди, 1902 року Порше перетворив його на перший у світі гібридний автомобіль. Цей транспортний засіб мав двигун внутрішнього згоряння, який заряджав батарею. У 1912 році 20 виробників збудували рекордні 33 842 електромобілі.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Перемога двигунів внутрішнього згоряння

У 1911 році було винайдено електростартер для двигунів внутрішнього згоряння, ціни на нафту були низькі, а дальність їзди бензинових авто збільшувалася. Близько 1920 року виробництво електромобілів припинилося. За ними збереглася хіба що ніша місцевого вантажного транспорту - електричними були, наприклад, невеликі вантажівки для доставки молока у США та Великобританії.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Нафтова криза повертає до життя електромобілі

У 1990-их через Війну у Перській затоці зросли ціни на нафту. Нафтова криза та зростання екологічної свідомості призвели до відродження електромобілів. До їх розробки автовиробників спонукали, зокрема, рішення Каліфорнійської ради з повітряних ресурсів. У 1996-1999 роках General Motors випускав електромобіль EV1.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Для винахідників та захисників довкілля

На початку нового тисячоліття вимоги до викидів були знову послаблені, що стало смертельним ударом для багатьох електромобілів. З 2003 року електричні авто розробляли (або переобладнували) переважно малі незалежні компанії. Наприклад, German E-Cars створює електромобілі на базі Suzuki Splash та Opel Agila B.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Tesla змінює імідж

У 2006 році американська компанія Tesla презентувала Tesla Roadster - спортивний елетромобіль, який відкрив нові обрії для цього виду автомобілів. Деякі моделі цього авто розганяються до 100 кілометрів на годину лише за 3,7 секунди. Маючи дальність їзди 350 кілометрів та максимальну швидкість 200 кілометрів на годину, це був перший електромобіль, придатний для тривалих подорожей.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Німецькі автовиробники піднімають ставки

Основні німецькі автовиробники вийшли на ринок електромобілів зовсім недавно. З 2013 року продаються Volkswagen E-up! та BMW i3. Вони значно дорожчі, ніж звичайно авто, і мають обмежену дальність їзди. Ці чинники відштовхують багатьох потенційних покупців, тож на електромобілі припадає лише 0,6 відсотка німецького авторинку.

Електромобілі - друге життя старовинної технології

Другий e-Porsche - 121 рік потому

Автовиробники переконані, що за електромобілями майбутнє. VW хоче, щоб на 2025 рік кожен четвертий проданий концерном автомобіль був електричним. VW, Daimler та компанія хочуть скласти конкуренцію Tesla. Очікують, що 2020 року у продаж надійде Porsche Mission E - через 121 рік після випуску першого електромобіля Porsche.

Now live
02:07 хв
Усі сюжети | 08.12.2015

Про що сперечаються на кліматичній конференції в Парижі

Підпишіться на нас