Коментар: Пакет допомоги, який нікому не допоможе
Платники податків більше ніколи не муситимуть рятувати той чи інший банк, якщо він потрапить у скрутне фінансове становище, чи не так? Принаймні, такою була обіцянка політиків після колапсу американського банку Lehman Brothers і світової фінансової кризи, яка прийшла за ним. Тоді розхитані банки довелося рятувати за допомогою мільярдів і мільярдів, отриманих від платників податків. Та ось європейські банки знову хитаються, і на їхній порятунок знову виділяють мільярдні суми з бюджетів. Адже саме це і ніщо інше відбудеться тоді, коли провідні банки Греції незабаром отримають 25 мільярдів євро в рамках пакету допомоги, який європейці в ці дні готують для своєї "проблемної дитини".
Втрачена довіра
Грецькі банки потрапили у скрутне становище, тому що їхні вкладники почали масово забирати зі своїх рахунків гроші. Вони зробили це через те, що припинили довіряти політикам своєї країни, які взагалі-то обіцяли владнати ситуацію. Або ж вони зробили це, бо вважають міністра фінансів ФРН злим дядьком, який хоче привласнити їхні заощадження. Або ж вони бачать те, що важко не помітити: Чого хорошого варто чекати від третього пакету фінансової допомоги Греції, якщо попередні два не змогли виправити ситуацію в країні на краще?
Ні, ситуація складна. Греція - бездонна діжка, і єдине, що зможе принести новий пакет фінансової допомоги, так це певний час спокою і затишшя. Адже саме так вже було і після першого, і після другого пакету, які за п’ять років, як ніяк, забезпечили надходження на рахунки в Афінах 240 мільярдів євро екстрених кредитів. Саме так було й після списання 107 мільярдів євро боргів Греції навесні 2012 року. Готовий побитися об заклад: через два-три роки цей же сиртакі затанцюють знову, цього разу без Алексіса Сорбаса (герой роману "Грек Зорба" грецького письменника Нікоса Казандзакіса - Ред.), але з роздратованими європейцями, які взагалі-то мають зовсім інші проблеми, що потрібно вирішувати.
Grexit - це хибний шлях
Але що робити? Викинути греків з Єврозони і повернути їм драхму, як про це заявляє один іменитий економіст з Мюнхена в кожен мікрофон, який йому підставляють? Чи дійсно грандіозна ідея об’єднаної Європи так мало значить для нас? Мовляв, вони не можуть справитися, тож до побачення?
Звісно, проект під назвою "Європа" має суттєві дефекти конструкції. Грецька криза допомагає нам бачити ці помилки та вносити певні правки. Але Європа має водночас означати й солідарність, має бути в змозі знайти шлях спільного вирішення грецької проблеми.
Можна зрозуміти кожного депутата німецького Бундестагу, який голосуватиме проти нового пакету допомоги Греції. Але не досить просто сказати "ні". Натомість потрібно пропонувати альтернативи, подавати ідеї, пропозиції, як ми можемо втримати греків у зоні євро.
Солідарність має бути європейською чеснотою
Зараз потрібен справжній удар, який би розрядив обстановку. І ним може бути лише радикальне списання боргів Греції, на якому наполягає, зокрема, Міжнародний валютний фонд (МВФ). Адже у Вашингтоні багато кому вже набридло постійно опікуватися економічно малозначимою країною на околиці Європи, поки багато інших - найбідніших - членів МВФ мають зовсім інші проблеми. Це, звісно, мало кому сподобається в Берліні (німецький уряд офіційно виступає проти списання боргу Афінам - Ред.), але й там уже давно всім зрозуміло, що по-іншому вирішити проблему не вийде. Лише називатися таке списання боргу має по-іншому. Проте і подовжувати термін кредитів до 60 років - так само неправильно. Адже тоді повернення грошей не застане жоден із тих, хто сьогодні прийматиме рішення. Що сьогодні потрібно, так це сміливість. Сміливість говорити правду, за яку в найгіршому випадку доведеться поплатитися власною посадою.
Греція повинна отримати шанс побудувати таку економіку, яка даватиме прибутки, таку систему оподаткування, яка забезпечуватиме надходження податків. Греція має запропонувати своїм громадянам перспективу, аби вони не виводили свої гроші за кордон. Чи вдасться цього досягнути за прем’єра Алексіса Ципраса, чий уряд поки що лише витрачав грецькі гроші? Навряд чи. Але вирішувати це мають самі греки. Судячи з нінішньої ситуації, скоро на країну чекають позачергові вибори. Та Європа в цій ситуації має показати себе з найкращого боку, має допомогти чимсь на кшталт "плану Маршалла". Це було б і найкращою відповіддю багатьом уже давно сформованим антиєвропейським політичним силам - не лише в Афінах, але й у багатьох інших столицях Європи.