Коментар: політика щодо біженців з-під палки
Усі вмовляння, швидкі візити до столиць та численні засідання не допомогли - стратегічним рішенням деяких східноєвропейських держав залишилася незгода. При тому що йшлося поки лише про те, аби одноразово перерозподілити 120 тисяч біженців в межах ЄС. Для менших держав це означало, що вони приймуть щонайбільше декілька тисяч шукачів притулку. Але, не зважаючи на це, чотири міністри вирішили принципово проголосувати проти, знаючи, що більшість колег все одно прийме рішення більшістю голосів. Це робиться, аби розповісти власним громадянам, що "Європа змушує їх приймати біженців".
Деякі східні європейці розпалюють ксенофобію
Таким чином Угорщина, Чехія, Словаччина та Румунія розширили розрив між Східною та Західною Європою до провалля. А всі заклики до солідарності та слідуванню європейським цінностям були марними. Голови урядів у Празі та Братиславі вже зухвало заявили, що вони й не думають про те, аби підкоритися рішенню більшості та також прийняти біженців. Це відбувається на тлі того, як вони запустили у власних країнах відразливу і брудну інформаційну кампанію проти шукачів притулку з ісламських держав за принципом: біженець = мусульманин = терорист. Таким чином вони відкрито та безсоромно порушують свої зобов'язання в рамках європейських угод. Реакція інших керівників урядів ЄС та європейських інституцій, навпаки, була досі занадто м'якою.
Катастрофічний сигнал
Насправді, рішення міністрів внутрішніх справ дасть порівняно небагато. Адже його будуть повільно втілювати у життя, і воно не вирішить жодної з актуальних проблем. Хто пожаліє тисячі біженців, що зараз блукають Балканами? У цинічній грі їх виштовхують з однієї країни до іншої, виснажених та без жодної перспективи. Ці картини посеред Європи є скандалом, але про це не говорять у Брюсселі. Тут йшлося про символічний початок процесу перерозподілу, що за даних обставин навряд чи матиме нагоду на повторення. Це окозамилювання на європейський манер - ми ухиляємося від великих проблем та починаємо з зовсім маленьких кроків. Але криза біженців реальна та відбувається просто зараз, і робити вигляд, буцімто щось робиться, тут недостатньо.
Й передусім - що має відбуватися далі? Чи при голосуванні за постійні квоти розподілу, які мають бути запроваджені наступного року, рішення знову будуть приймати простою більшістю, попри незгодних? А що буде, коли йтиметься про терміново необхідну реформу застарілої Дублінської системи? Якщо так буде відбуватися й далі, політика щодо біженців ЄС роками буде залишатися недобудовою, а спільні правила залишатимуться ілюзією.
Фундаментальна згода у Європі поставлена на карту
Ця суперечка гірша за інші, адже вона стосується базового порозуміння у Європі. Через те що декілька нових країн-членів відхиляються від спільної лінії та вважають, що у Брюсселі лише розподіляють гроші, а вони мають лише права і жодних обов'язків. Шкода, що так важко скоротити їм мільярдні субвенції. Але погляд у політичну прірву деяких країн ЄС, для яких добра репутація серед сусідів є байдужою, і які виставляють себе проповідниками ненависті християнського Заходу, є насправді шокуючим.