Приказка про генералів, які завжди готуються до минулої війни, цілком пасує і щодо нинішніх російських силовиків та вищих чиновників. Кожна масова несанкціонована ними акція розглядається як щось, що лежить між Болотною площею-2012 і українським Майданом-2014. У підсумку опозиція, яка їм протистоїть, - як несистемні політики, так і їхні прихильники - потроху навчилася їх перегравати, на їхньому же полі і за їхніми ж правилами. Нинішнє відверте свавілля - і при реєстрації кандидатів на виборах у Московську міськдуму, і при розгоні мітингу на Тверській - від відчуття поразки.
Прихильники опозиції показали свою силу
Для кандидатів був придуманий, здавалося б, непрохідний бар'єр з підписами, які потрібно було зібрати за короткий період часу в розпал відпускного сезону. Але вони перетворили цей збір на кампанію, під час якої завоювали помітну кількість прихильників. Відбраковування підписів, яке раніше працювало безвідмовно, дало збій: сотні людей, зокрема й відомих, обурилися визнанням себе неіснуючими, завдяки чому шахрайство чиновників стало очевидним і неприкритим.
Те ж саме стосується і протестів. Судячи з підготовки, очікували на штурм мерії, покришки, намети, сидячий страйк, на що завгодно, тільки не на те, що тисячні, добре самоорганізовані колони без явних лідерів і центру координації підуть гуляти Москвою з вимогами відставки Собяніна і лайливими слоганами про Путіна. Залякували різними і далеко не новими способами: від провокаторів до призовної комісії. Але, попри все це, на вулиці вийшло не набагато менше людей, ніж на нещодавній дозволений мітинг.
Залякування тривало й весь суботній день: перший затриманий на Тверській був зафіксований аж за дві години до оголошеного часу збору, і це миттєво розлетілося по соцмережах, які, як правило, інформували про події набагато оперативніше за будь-яке ЗМІ. Настільки ж швидко розійшлися кадри затримання літніх жінок, новини про гранично жорсткі дії спецпризначенців, які цього разу навіть використовували собак. Чи багато хто злякався? А якщо багато, то якою є реальна підтримка опозиції, яка стримується тільки насильством і беззаконням?
Путін на дні, російські вибори - теж
У день масштабної акції опозиції в Москві Володимир Путін опускався на дно. У батискафі, зрозуміло. Можна вбачати в цьому і символи, і симптоми, і, хоча це є чистим збігом, виглядає він вражаюче. Історія російських виборів опустилася на саме дно: тепер дійсно опозиційні кандидати не тільки не мають шансів потрапити на вибори, але сам факт їнього висування розглядається вже практично як злочин. Ну й відповідно ті, хто їх підтримує, є якщо не злочинцями, то злісними порушниками, з якими не потрібно церемонитися - можна й кийками по голові, і електрошокерами, і собаками.
Поки Путін працював на дні, мер Москви був взагалі невідомо де - це теж дуже характерно для останнього часу: майбутнє столичного градоначальника є вельми туманним на тлі, а можливо й внаслідок подій навколо виборів у Мосміськдуму. Опозиції через анонімні телеграм-канали та інші джерела ось уже кілька тижнів дають зрозуміти, що Сергій Собянін - заручник. Якщо погано будете поводитися, буде погано йому. Можливо, навіть у відставку відправлять, і все - немає тоді жодної московської казки з лавками, тротуарами та гойдалками.
Але в тому й річ, що мітингувальникам взагалі не до внутрішньовладних політичних ігор, і Собяніна вони "своїм" жодним чином не вважають. Швидше навпаки, вважають його команду одним з колективних архітекторів нинішнього передвиборчого безправ'я. Тому заручника їм зовсім не шкода, і мало хто з них засмутиться, якщо він будь-яким чином постраждає в результаті цих виступів. А багато хто, напевно, навіть вважатиме це тактичним успіхом, і саме тому прямо зараз Собяніну відставка зовсім не загрожує.
Московській опозиції вдалося згуртуватися
Успіхом опозиції в політичному плані можна вважати і її небачене згуртування. Замість того, щоб традиційно лаятися між собою і ділити шкуру невбитого ведмедя, кандидати, їхні штаби і прихильники поки діють цілком скоординовано. І це також є новим словом нинішніх протестів. У протестувальників посилюється самоорганізація, вони тактично обігрують загони силових структур на вулицях Москви. Їх не бентежить тимчасова відсутність лідерів, блокування точки збору, розсіювання на групи. Їм починають співчувати і допомагати. Чого лише вартий один священник Храму Косми і Даміана в Шубіно, який пустив протестувальників, що тікали від силовиків, сховатися в церкві.
Протистояння в Москві стає перманентним: один з неформальних лідерів опозиції Ілля Яшин призначив нову акцію на 3 серпня, напередодні апеляцій опозиційних кандидатів у Центрвиборчкомі. Поки протестна активність зростає, і немає жодних підстав очікувати, що ця тенденція зміниться. Своєю чергою влада навряд чи буде здавати свої позиції, а це значить, що попереду - подальше загострення протистояння, як в політичній площині, так і на вулиці.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.