Коментар: Права коаліція в Австрії небезпечна для ЄС

Переможець виборів у Австрії Себастіан Курц має ретельно подумати над тим, чи варто йому формувати коаліцію з правими популістами. Зараз країні потрібен не учасник перегонів, а державний діяч, вважає Бернд Ріґерт.

Колишній міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг, який є розважливим європейцем, остерігається "орбанізації" Австрії. Із наближенням створення повністю правої коаліції він вбачає хвилю націоналізму, яка накриває Австрію, і яка, як і в Угорщині під керівництвом прем'єра Віктора Орбана, може призвести до повної перебудови держави. Якщо молодий, але впевнений у своїй владі Себастіан Курц (Sebastian Kurz) увійде до коаліції з правопопулістською Австрійською партією свободи (АПС) на чолі з Гайнцом-Крістіаном Штрахе (Heinz-Christian Strache), тоді питання міграційної політики, внутрішньої безпеки, а також інші структурні питання набудуть нового, іноді сумнівного напрямку.

Курц та Штрахе сходяться на думці, що шукачів притулку та нелегальних мігрантів на шляху до Австрії мають зупиняти закриті кордони країни. Збільшення кількості депортацій та створення таборів для мігрантів у Африці або на безлюдних островах: за допомогою таких - подекуди безглуздих - пропозицій Курцу вдалось переконати виборців проголосувати за нього. Кількість прохачів притулку в Австрії зменшується. Більша частина мігрантів прибуває до країни з інших країн-членів ЄС. Та попри це серед австрійців панує страх перед засиллям іноземців.

Оглядач DW у Брюсселі Бернд Ріґерт

За рахунок цього страху Австрійська народна партія (АНП) та правопопоулісти від АПС здобули перемогу на виборах. Найбільше за АПС голосували в тих районах Австрії, де живе найменша кількість іноземців чи мігрантів. Подібний феномен спостерігався і у Східній Німеччині - на прикладі успіху на виборах правих популістів із "Альтернативи для Німеччини".

Правопопулісти в Європі радіють

Навіть австрійські соціал-демократи намагались грати на темі міграції, але, вочевидь, почали це робити занадто пізно, щоб здобути додаткові голоси на виборах. Себастіан Курц та Гайнц-Крістіан Штрахе хочуть дозволити більше прямої демократії у формі всезагальних референдумів. Це може призвести до проведення референдумів щодо Єврозони та Євросоюзу, із яких партія Штрахе хотіла вийти. Участь правих популістів в уряді Австрії призведе до зайвого посилення правопопулістського фронту в Європі - від Фінляндії та Угорщини до Італії та Греції. Найкращими друзями Штрахе є французькі націоналісти з "Національного фронту" та російський уряд. Усе це, вочевидь, не заважає потенційному канцлеру Курцу, оскільки він вважає, що матиме з АПС менше проблем, ніж у разі продовження "великої коаліції" з Соціл-демократичною партією Австрії (СДПА), яка вже не є такою великою. На думку багатьох австрійців, ця коаліція відповідальна за корупцію і стагнацію.

Штрахе та його дружина після оголошення попередніх результатів виборів

Із канцлером Курцом Європі буде важче

Для партнерів по Європейському Союзу, насамперед для канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel), новий канцлер альпійської республіки може стати складним партнером. Курц хвалився тим, що рішучим закриттям так званого "балканського маршруту" для біженців примусив Меркель змінити її політику щодо біженців. У майбутньому він може взяти більш націоналістичний курс, приєднавшись до так званої Вишеградської групи - Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини. Ця неофіційна опозиція до Брюсселя, яка почувається позбавленою голосу з боку Німеччини, таким чином буде посилена. Реалізувати юридичні процедури стосовно сумнівних з точки зору правової держави практик, до яких вдаються Угорщина та Польща, з канцлером Курцом може бути важче. Відносини ЄС з Росією також, імовірно, можуть піддатись перегляду під тиском з боку Австрії. Курц і насамперед його потенційний партнер по коаліції Штрахе негативно налаштовані до санкцій проти Росії. Австрія дуже зацікавлена в покращенні економічних відносин з Росією, у тому числі в енергетичному секторі.

Коаліція консерваторів і правих популістів може стати небезпечним експериментом для Австрії та ЄС. І апеляції до того, що АПС в історії Австрії вже двічі входила до коаліції - з СДПА та АНП - не рахуються. Сьогоднішня АПС є докорінно іншою, ніж ця ж партія в минулому. Штрахе виступає за жорстку політику національної ізоляції. Але цього хотіли австрійці. Чи є ще актуальною історична фраза "Ти, щаслива Австріє" ("Tu Felix Austria"), яка колись була викарбувана на печатках королів? Є надія, що Себастіан Курц ухвалить правильне рішення і все ж таки домовиться про формування коаліції із соціал-демократами.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Now live
02:42 хв
Усі сюжети | 15.10.2017

Вибори в Австрії: "друзі Москви" та правий розворот

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

31 рік: канцлер Австрії Себастіан Курц

31-річний лідер Австрійської народної партії, яка перемогла на виборах 15 жовтня, отримав право сформувати і очолити уряд. Попри юний вік, Себастіан Курц є досвідченим політиком. У 2011-му він обійняв у Австрії посаду державного секретаря з питань інтеграції, а у 2013 році у 27-річному віці очолив МЗС Австрії.

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

28 років: екс-прем'єр Ліхтенштейну Маріо Фрік

У 1993 році Маріо Фрік очолив уряд Ліхтенштейну. На той час йому було лише 28 років, і таким чином він став наймолодшим керівником уряду у світі. Уряд Ліхтенштейну Фрік очолював протягом семи років.

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

27-29 років: лідер КНДР Кім Чен Ин

Точна дата народження нинішнього північнокорейського лідера невідома. У 2011 році, коли Кім Чен Ин очолив КНДР після смерті свого батька Кім Чен Іра, йому було, за різними даними, від 27 до 29 років. Попри молодий вік, Кім Чен Ин проводить жорстку внутрішню і зовнішню політику.

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

30 років: екс-прем'єр Албанії Панделі Майко

Нинішній албанський міністр у справах діаспори Панделі Майко у 1998-1999 роках, а також у 2002 році очолював албанський уряд. Коли він вперше обійняв посаду прем'єр-міністра у 1998 році, йому було 30 років. Політична кар'єра Майка розпочалась задовго до роботи в уряді - ще у 1992 році він був обраний депутатом парламенту.

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

34 роки: екс-прем'єр Чорногорії Ігор Лукшич

З 2010 до 2012 року Ігор Лукшич, нинішній міністр закордонних справ Чорногорії, очолював уряд країни. Йому було 34 роки, коли він став прем'єр-міністром. До того він з 2004 року обіймав посаду міністра фінансів.

Екс-прем'єрка Пакистану Беназір Бхутто

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

35 років: екс-прем'єрка Пакистану Беназір Бхутто

У 1988 році Беназір Бхутто стала першою в історії жінкою-очільницею уряду в країні з переважно мусульманським населенням. Вона очолювала уряд Пакистану з 1988 до 1990 року, а також з 1993 до 1996 року. Після цього Бхутто залишила країну через обвинувачення у корупції. Після повернення до Пакистану у 2007 році Бхутто була вбита терористом-смертником.

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

35 років: прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан

Нинішній глава угорського уряду Віктор Орбан, відомий своєю жорсткою політикою щодо біженців, вперше очолив уряд у 1998 році у віці, коли йому було 35 років. Тоді політик обіймав посаду прем'єра чотири роки. У 2010 році Орбан знову став главою уряду Угорщини і досі залишається на цій посаді. На фото - Віктор Орбан у травні 2010 року

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

38 років: прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

Володимир Гройсман очолює український уряд з 2016 року. На час вступу на посаду прем'єра Гройсману було 38 років. Політичну кар'єру він розпочав у 24 роки, коли у 2002-му обрався депутатом Вінницької міськради. Відтак, з 2006 року - вісім років мер Вінниці, міністр регіонального розвитку в уряді Арсенія Яценюка та віце-прем'єр. З 2014-го був спікером українського парламенту.

"Вундеркінди" при владі: не Курцом єдиним

39 років: президент Франції Еммануель Макрон

У травні цього року Еммануель Макрон переміг на президентських виборах у Франції і у свої 39 років став наймолодшим президентом в історії цієї країни. Згодом партія Макрона отримала впевнену більшість у новому французькому парламенті. У 2014-2016 роках він працював міністром економіки в уряді свого попередника на президентській посаді, соціаліста Франсуа Олланда.

Підпишіться на нас