Коментар: Розколоте суспільство
"Ми передчуваємо, що потік біженців змінить нашу країну". Не минуло й чотирьох тижнів, відколи президент Німеччини Йоахім Ґаук сказав ці слова. Те, з якою швидкістю і в якому напрямку Німеччина змінюється, лякає. Та хоч і лячно, насправді це не несподіванка. Адже брутальний напад із ножем на Генріетте Рекер, яка вже обрана обер-бургомістеркою Кельна, є тільки попередньою кульмінацією настроїв у суспільстві, які дедалі більше радикалізуються.
Ненависть останніми тижнями набирає обертів на форумах для користувачів великих новинних порталів та на Facebook. Там поширюють теорії змови, чутки видають за факти, полемізують і пишуть якнайдошкульніші образи. В центрі уваги - перш за все канцлерка. "Зрадниця народу", "шльондра біженців" - ось лише два ярлики, які регулярно вішають на Анґелу Меркель. Уже давно - не лише на анонімних інтернет-форумах, а навіть на публічних заходах.
Шибениці та запалювальні суміші
Тиждень тому під час демонстрації руху Pegida в Дрездені мітингувальники несли шибеницю з символічними мотузками для канцлерки та її заступника Зіґмара Ґабріеля. Майже щодня ми читаємо новини про підпали притулків для біженців і майже дивом ще ніхто не загинув. Тепер ще й заледве не смертельний напад на заступницю кельнського обер-бургомістра, яка очолювала відділ соціальної роботи, інтеграції та довкілля й балотувалася на виборах. До її завдань на попередній посаді належало і розміщення біженців.
Із "різницею в поглядах" або законним опором "стурбованих громадян" проти політичного курсу федерального уряду щодо біженців усе це вже не має нічого спільного. Те, що відбувається, - тероризм. Хоч і не організований, але в масштабах усієї країни. Адже не лишилося жодної федеральної землі та практично жодного регіону, де б ще не сталося підпалів.
Напад на чільну політичну діячку Кельна трапився не в Саксонії, де Pegida має найбільше прибічників, а в великому місті, яке вважає себе найліберальнішою і найвідкритішою світу метрополією Німеччини. Злочинці, наскільки вдалося з’ясувати, - переважно люди, які досі ніколи не потрапляли в поле зору поліції.
Після суботнього замаху усе відбулося, як завжди. Після настання темряви люди спонтанно зібралися на місці нападу в "живий ланцюг" зі свічками в руках, засвідчуючи протест проти цього замаху. На акцію в центрі Кельна, крім важливих політичних осіб, прийшли всі ті, хто завжди приходить на такі акції. Це та сама частина суспільства, яка на початку вересня оплесками вітала на німецьких вокзалах біженців, яка регулярно жертвує гроші і спонтанно береться допомагати в центрах реєстрації мігрантів.
Не зупинятися після кривавої розправи
Натомість на інтернет-форумах і надалі ображають Генріетте Рекер, мовби й не відбулося принципового нападу на відкрите демократичне суспільство: мовляв, її не шкода, так їй і треба і все це тільки початок. Глибока тріщина, яка простягнулася через німецьке суспільство, ще ніколи не була настільки очевидною.
У неділю Генріетте Рекер, яка перебуває у штучній комі в реанімації, обрали обер-бургомістеркою четвертого найбільшого міста Німеччини. Не зі співчуття, а якраз із такою часткою голосів, яку один інститут дослідження виборів зафіксував ще шість тижнів тому. Це важливо, що вибори відбулися попри замах, повідомили в місцевій владі. Тому що не можна дозволяти терористам і злочинцям нічого собі диктувати. Правильно.
Але ще важливішим сигналом було б, якби в неділю свої бюлетені в урни вкинули 70 чи 80 відсотків кельнців. Це стало б мандатом для підсилення демократії. А так мусимо взяти до уваги, що 60 відсоткам кельнців до публічних подій цілковито байдуже.
Здається, маса німців ще не усвідомила, перед яким викликом суспільство постало восени 2015 року. Не тільки тому, що потрібно забезпечити й інтегрувати величезні маси людей, а тому, що багато основоположних цінностей нашого суспільства необхідно захищати. Перш за все не від нібито радикальних ісламських мігрантів, яких усі бояться, а від тих, хто нехтує демократією та свободою, з нашого власного суспільства.