Ні, Сі Цзіньпін не "Великий голова". Тим не менш китайський глава держави та керівник партії вважається "головою всього". Після Мао Цзедуна жодний керівник Комуністичної партії Китаю не зосерджував у своїх руках стільки влади за перші п'ять років перебування на посаді, скільки зараз має цей нащадок родини китайських партійних функціонерів. Тепер формально 64-річний Сі Цзіньпін прирівняний до Мао. І саме через включення у статут партії "Ідеї Сі Цзіньпіна про соціалізм з китайською специфікою для нової епохи". Такою честю з моменту смерті Мао не вшановували жодного партійного керманича. Тож завдяки цьому Сі буде вже не просто першим у списку постійних членів політбюро - а просто першим! Великий керманич 2.0.
Відхід від "колективного керівництва"
Над входом до розташованого в самому серці Пекіна Імператорського палацу висить величезний портрет колишнього керманича. На площі Тяньаньмень Мавзолей Мао Цзедуна, де спочиває забальзамоване тіло вождя, й надалі домінує та справляє враження на делегатів партійного з'їзду. Та тут не завадить і згадати дещо: навіть офіційно дії Мао оцінюються на 7/10 як правильні, а на 3/10 як погані. Останнє й через те, що Мао, який на той час був одноосібним правителем Китаю, спричинив своїм проведеним з 1958 по 1961 роки "Великим стрибком" найбільший штучний голодомор у світовій історії, заморивши голодом мільйони китайців. Або через те, що його культурна революція обернулася національною катастрофою для Китаю. Для уникнення в майбутньому таких крайнощів, Комуністична партія Китаю запровадила принцип "колективного керівництва". Але ритуал коронування для Сі Цзіньпіна ознаменував суттєвий відхід від цього принципу.
Свою другу каденцію на посту керівника Компартії КНР Сі розпочинає з небаченого досі поверення у минуле. І внесення його імені до статуту партії - це лише перший аспект. Другим аспектом стали кадрові зміни. А вони виявилися найбільш масштабними з 1969 року, адже в Центральному комітеті (ЦК) було замінено 70 відсотків місць. Водночас звільнилося п'ять з семи місць у всесильному постійному складі Політбюро. Сі вдалося скрізь розставити своїх висуванців, щоб і надалі можна було втілювати свою програму.
Про те, в якому саме напрямку наймогутніша людина Китаю планує вести найчисельнішу націю світу, Сі розповів в одній з найдовших промов, якою коли-небудь відкривали з'їзд Компартії КНР. У промові, що тривала майже три з половиною години Сі Цзіньпін недвозначно дав зрозуміти, що ера Ден Сяопіна, головним завданням якої було зробити Китай багатим, завершилася. Тепер настає ера Сі Цзіньпіна. А головне завдання цього історичного періоду - зробити Китай сильним. По-перше, сильним з середини завдяки всесильній партії та всесильному партійному вождю. А до 2035 року зробити сильним гравцем і на світовій арені завдяки збройним силам світового рівня. Іншими словами, щоб на рівних мірятися з силами з США.
Вплив партії на всі сфери життя
Візіонер Сі Цзіньпін прозирає майбутнє аж до 2050 року. Але завдання, що він проголосив на найближчі п'ять років, аж надто вже знайоме з попередніх років - боротьба з корупцією має тривати. І насамперед вплив партії на всі сфери життя має й надалі розширюватися. Тут Сі робить ставку на Big-Data тобто цифрові технології. На його погляд, партії слід скористатися базами данних китайських ІТ-підприємств та запровадити в обов'язковому порядку "соціальну систему заохочень" для 730 мільйонів китайських користувачів інтернету. Кожна дія в мережі може заохочуватися спеціальними пунктами, або каратися позбавленням таких пунктів. Тож штучний інтелект має допомогти створити ідеального вірнопідданого. Держава робить ставку на тотальне стеження та вже зараз працює над тим, щоб запровадити систему розпізнавання осіб громадян за обличчями. Завдяки такій системі сили безпеки отримають можливість за кілька секунд встановити особу кожного китайця, який потрапить в об'єктив однієї з 20 мільйонів камер спостереження, розміщених у громадських місцях.
І експортуватиметься не лише ця техніка для спостереження. Сі Цзіньпін рекомендував світу перейняти всю китайську модель як частину "китайської мудрості". Сі вступає в суперечку з Заходом щодо того, чия система правильна, маючи в своєму розпорядженні успішну в економічному плані однопартійну диктатуру. Наразі це завдання полегшує йому слабкість Заходу через те, що в кріслі глави Білого дому опинився Дональд Трамп. Тож відповісти на це мусить Європа.