1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Звільнення Джеффа Сешнса - Трамп кинув виклик Конгресу

Міхаель Кніґґе
8 листопада 2018 р.

Як тільки Демократична партія повернула собі більшість у Палаті представників, Дональд Трамп звільнив генпрокурора Джеффа Сешнса. Цей агресивний рух - виклик як республіканцям, так і демократам, вважає Міхаель Кніґґе.

https://p.dw.com/p/37vIm
Дональд Трамп та Джефф Сешнс
Фото: picture-alliance/dpa/AP/E. Vucci

Те, що генпрокурора США Джеффа Сешнса, якого президент Дональд Трамп не раз різко критикував та висміював, відправлять у відставку невдовзі після проміжних виборів до Конгресу, було відомо давно. Однак рішення президента позбавити Сешнса посади менш ніж за добу після того, як демократи отримали контроль над Палатою представників, хоч і не шокувало, але як мінімум стало несподіваним навіть для тих, хто вже давно спостерігає за Трампом.

Власне, тут дивуватися немає чому. По-перше, звільнивши Сешнса саме тоді, всі інші намагаються оговтатися після того, що сталося на проміжних виборах, Трамп відкриває нове політичне поле бою та відвертає тим самим увагу від результатів виборів і втрат республіканців у Конгресі. По-друге, усунувши Сешнса з посади з таким поспіхом і зухвалістю, Трамп вкотре змусив світ обертатися навколо себе. А це - цілком типова поведінка для людини, котра терпіти не може, коли перестає бути центром уваги. По-третє, здихавшись Сешнса, Трамп облишив оборонну тактику, якої він дотримувався до проміжних виборів, та перейшов до нападу. Саме таку тактику він застосовує, коли відчуває, що опинився під тиском.

Загроза для розслідування про втручання РФ

Щоб зрозуміти, наскільки зухвалими, якщо не сказати безрозсудними, є дії Трампа, варто згадати, що звільнення Сешнса було одним із тих небагатьох питань, де як демократи, так і впливові республіканці в Конгресі неодноразово застерігали президента від такого кроку.

Екс-сенатор Джефф Сешнс має багато друзів у Конгресі, в тому числі й впливового сенатора-республіканця Ліндсі Грема, котрий хоч і став новоявленим однодумцем Трампа, але закликав президента не звільняти генпрокурора. Багато конгресменів вважали Сешнса, попри всі його вади, найкращим гарантом того, що розслідування можливого втручання Росії в президентські вибори в 2016 році, котре проводить спецпрокурор Роберт Мюллер, триватиме без втручання та перешкод з боку Білого дому.

Сешнс не став перебирати на себе наглядову функцію за перебігом розслідування з огляду на власну участь у цій справі, переклавши цей обов'язок на свого заступника Рода Розенстайна. Крім того, колишній генпрокурор США час від часу давав зрозуміти, що він не буде втручатися в процес, і не стане звільняти Розенстайна або усувати його від цієї справи.

Звісно, відмова Джеффа Сешнса звільнити Розенстайна або перешкодити розслідуванню Мюллера, сприймалася президентом як особиста образа. Трамп взагалі не є палким прихильником верховенства права. Президент США у всьому вбачає потенційну загрозу, тому давно було зрозуміло, що Сешнсу доведеться залишити свою посаду, і що, ймовірно, незабаром та сама доля чекає й на Розенстайна.

Але поки до цього справа ще не дійшла. Зрозуміло, звільнення генпрокурора - це однозначно прерогатива президента. Трампу, очевидно, це відомо й, схоже, він впевнений, що самого лише звільнення Сешнса замало, щоб викликати такий міжпартійний виступ проти нього, котрий міг би йому загрожувати. Можливо, він має рацію.

Але той факт, що тимчасовий виконувач обов'язків генпрокурора Метью Віттекер, котрий прийшов на місце Сешнса, раніше висловлював серйозні сумніви щодо розслідування Мюллера й обдумував, як завадити цьому розслідуванню та закрити його, викликає тривогу. Водночас, можливо, це і стало причиною, чому Дональд Трамп вибрав саме Віттекера.

Виклик Конгресу

Колишні міркування Віттекера про спротив розслідуванню Роберта Мюллера і скорочення його фінансування відображають погляди, які давно поділяють в оточенні Трампа. Все це підказує, яку стратегію обиратиме Білий дім. Замість того, щоб наказати Віттекеру взагалі звільнити Розенстейна і закрити розслідування - що, ймовірно, призвело б до запуску процедури імпічменту - Трамп може спробувати з допомогою Віттекера поступово підірвати роботу Мюллера фінансово та структурно, сподіваючись спекатися цього всього.

Демократи і республіканці мають не допустити такого розвитку подій. У перший же день після проміжних виборів Трамп кинув конгресменам найбільший виклик, який тільки можна собі уявити. Для збереження демократії і принципу верховенства права вкрай важливо, щоб вони відповіли на цей виклик швидко і рішуче.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.