Кон”юнктурний аналіз: винні споживачі?
28 квітня 2004 р.Так газета ГАМБУРҐЕР МОРҐЕНПОСТ зазначає:
”Вже два роки одне й те саме: спочатку дує свіжий вітер в економіці, а потім науково-дослідні інститути позбавляють нас будь-якого весняного настрою. Знову прогноз темпів зростання економіки знижено, пожвавлення ринку праці перенесено на наступний рік. Але нинішнього разу названо винуватців поганих справ у народному господарстві: це – простий громадянин, який радше складає гроші в калитку, замість того, щоб купити собі меблевий гарнітур чи піти в ресторан. Чи можна це йому поставити на карб, коли уряд щодня лише про те й говорить, які ще соціальні жахи він має в запасі?”– іронічно запитує ГАМБУРҐЕР МОРҐЕНПОСТ.
Видання ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ з Ерфурта звертає увагу на те, як функціонери припасовують висновки науковців до міжпартійної боротьби:
”Навіть ті, хто вміє ворожити на кавовій гущі і читати майбутнє по зірках, дивуються, скільки всього можна вишукати в аналізі економістів. Як по-різному аргументують уряд, опозиція, спілки роботодавців і профспілки, бо кожний бачить у дослідженні науковців підтримку саме його політичної лінії, аби зробити висновок, що помилки роблять інші. В той же час факти абсолютно зрозумілі. Німеччина залишається пасти задніх в кон”юнктурному розвитку, наступного року вона, вочевидь, знову порушить критерії стабільності єврозони попри голосні обіцянки цього не робтити. І всі ті, хто найсильніше гальмував реформи, тепер разом тицяють пальцем в уряд і звинувачують його в повільних темпах економічних змін”.
Ту ж тему продовжує ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ:
”У весняному аналізі економістів є трохи гарних і багато поганих новин. Гарні: у порівнянні з минулим роком кон”юнктура потроху поліпшується, напрямок реформ в основному правильний. Погані новини: в економіці Німеччини ще не сталолся повороту – безробіття залишається драматично високим, громадяни витрачають мало грошей і не довіряють політиці реформ. Лише залізати в борги наша країна вміє щонайкраще”.
Газета БІЛЬД порушує тему, яка останнім часом дуже турбує німецьке суспільство. Йдеться про величезні суми відшкодування, які одержують звільнені менеджери при об”єднанні концернів:
”Жадібність не знає меж! Коли шеф фірми ”Маннесманн” Клаус Ессер чотири роки тому на прощання дозволив заплатити собі 30 мільйонів євро, то крик обурення прокотився країною. І справедливо! Нині новий бос запускає руку в скарбницю. Врешті, байдуже, одержить голова правління фармацевтичного концерну Aventis Ігор Ландау 24 чи лише 20 мільйонів євро – мільйони робітників та службовців сприймають таку суму як знущання! Наприклад, перукарка в Берліні, котра абсолютно легально отримує 4 євро і 22 цента за годину, з яких ще треба платити податки. Дві тисячі років треба їй ”ішачити”, щоб заробити стільки, скільки бос Aventis”а одержує за один раз! Наглядова рада поки що ще не схвалила виплату цих мільйонів. Представники найманих працівників у цьому органі ще можуть зупинити це божевілля”.
Перейдемо до міжнародної теми. Велику увагу привернув візит лівійського лідера Муаммара Каддафі до Брюсселя, де його з великим почтом зустрічали високопосадовці Європейського союзу. Преса нагадує про теракти, проведені лівійськими спецслужбами з дозволу державного керівництва. Газета РАЙНІШЕ ПОСТ, зокрема, пише:
”Який прийом! Муаммар Каддафі вперше за останні 15 років відвідує Європу. Але він приїжджає не до якоїсь політично другорядної столиці. Лівієць відвідує в Брюсселі пункт концентрації всього континенту. Те, що було недоступне багатьом іншим керівникам, одержує Каддафі: президент Європейської комісії Романо Проді поспішає в аеропрт, щоб привітати цього сина пустелі так, наче він є батьком демократії. І все це не зміст дешевої мильної опери з передмістя, це ще гірше. Прихильники Каддафі у захваті вітають його. Правозахисні організації, які вказують на долю політичних в”язнів, вимагають дотримання прав людини і припинення репресій, близько до нього не допускають. У Лівії й досі громадяни позбавлені багатьох прав, але Європу турбує інше: захист від тероризму. Але ж Захід завжди розглядав Каддафі як державного терориста, який має відповідати за теракт 1988 року в пасажирському літаку над Локкербі, де загинуло 270 осіб. З німцями ще не погоджені суми відшкодування за теракт у берлінській дискотеці ”La Belle". Тоді було вбито трьох і поранено 200 осіб. Нині Каддафі висловлює жаль з цього приводу і заявляє, що він не хоче мати зброї масового знищення. Він хоче грошей, він хоче виходи на ринки, він хоче скасування всіх санкцій. Ми повинні бути вдячні йому за це”, - із сарказмом резюмує РАЙНІШЕ ПОСТ.
Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко