Криза в ЄС може заблокувати процес розширення

У першій годині ночі з п”ятниці на суботу зажурений президент Ради Євросоюзу Жан-Клод Юнкер вийшов до журналістів, аби повідомити про фіаско зустрічі на найвищому рівні. Досягнути єдності у питанні наповнення спільного бюджету, що намагалися спершу зробити міністри фінансів ЄС, а потім міністри закордонних справ, не вдалося і главам держав та урядів:

“Ми хотіли озброїти Європу фінансовими перспективами на 2007-2013 роки. На жаль, нам не вдалося цього зробити”.

Аби продемонструвти, що він не впав духом, пан Юнкер спробував зіронізувати:

“У понеділок ми будемо у Вашингтоні, де спробуємо пояснити американському президентові, наскільки Європа є сильною і здатною до реалізації своїх планів”.

Перед цим президент Ради ЄС спробував провести розмови віч-на-віч з окремим главами урядів, щоб таки прозондувати, наскільки високою є ймовірність ухвалення фінансового плану Євросоюзу на 2007-2013 роки. Жан-Клод Юнкер мусив “воювати” на кілька фронтів. З одного боку були головні платники до бюджету, зокрема Швеція і Нідерланди, які добивалися полегшення фінансового тягаря. З другого боку –Великобританія, котра не бажала позбуватися бюджетних пільг. Британський прем”єр Тоні Блер категорично відкидав будь-який компроміс у цьому питанні до того часу, поки Брюссель не перегляне ті величезні видатки, які виплачуються на потреби сільського господарства:

“Про бюджетні пільги ми б з радістю розпочали переговори, якщо б для цього були створені відповідні передумови. Але, оскільки наші пропозиції відкидаються, то незабаром нам так чи інакше доведеться платити більші суми до бюджету”.

Проти скорочень аґрарних субсидій виступають у першу чергу французи, що є найбільшими отримувачами цієї грошової допомоги. Це питання, як запевнив президент Франції Жак Ширак, не має нічого спільного з суперечкою про британські знижки. Ширак зробив британців відповідальними за невдачу зустрічі на найвищому політичному рівні:

“Нема нічого спільного між британськими знижками та аґрарним бюджетом. Цього не зауважив ніхто, крім самих британців”.

Німецький канцлер Ґергард Шредер несподівано гострими словами заатакував британців та голландців щодо їхньої позиції у фінансових питаннях:

“Ті, хто здетен оцінити всю важливість і значимість Євросоюзу, а я вважаю, що це можемо ми всі, той розуміє, що від позиції Нідерландів, а ще більше – Великобртанії, Союз не виграв, і це ще дуже обережно сказано”.

У питанні Європейської конституції на саміті також не прозвучало чіткого сигналу взаємної довіри, як це декларували глави держав та урядів напередодні саміту. Все про що їм вдалося домовитися в Брюсселі – це взяти час на роздуми. Тому справу ратифікації Основного закону ЄС вирішили вслід за Великобританією відтермінувати Португалія, Швеція, Данія та Фінляндія. Лише Польща та Естонія мають намір дотриматися свого часового плану.

Тож відповіді на головні питання під час позачергового саміту ЄС так і не прозвучало. Тому пиатння Конституції ЄС та наповнення бджету знову постануть на порядку денному в жовтні під час зустрічі у верхах. Тоді вже головувати в Раді Євросоюзу випаде Лондону.

Тим часом віце-президент Європейської Комісії Ґюнтер Фергойґен з огляду на кризу в ЄС заявив, що процес майбутнього розширення слід реалізовувати дещо стриманіше. В інтерв”ю газеті “Більд” він не виключив, що вступ до Євросоюзу Болгарії та Румунії може бути відкладено, якщо ці країни не виконають всіх необхідних умов. Пан Фергойґен також зазначив, що за нинішніх обставин Брюссель не повинен давати обіцянок іншим країнам, які бажають стати членами Євросоюзу.

Любомир Петренко