Культурна столиця-2012

Зовсім неподалік від історичних і сповнених архітектурних принад вулиць та площ розташована промислова зона Гімарайша. Брами та двері непрацюючих вже заводів та фабрик дбайливо прикриті риштуванням. Але погляд відразу привертає одна нова споруда: Центр архітектури та мистецтва. Колись у цьому приміщенні розташовувалася текстильна фабрика, а тепер її перетворили на справжній рай для творчості.

"Гімарайш - рідне мені місто", - каже Рикардо Ареяс, якому належить ідея трансформації фабрики. Молодий архітектор якийсь час жив у Нью-Йорку, але по поверненні до Португалії став підшуковувати цікавий проект. Отримання містом статусу культурної столиці-2012 (разом зі словенським Марибором) саме підкинуло митцеві слушну нагоду.

Дружина Ареяса разом з іншими митцями офіційно заснувала мистецьку спілку, яка й винайняла приміщення фабрики, провела там реконструкцію та розширила комплекс. Місцеві підприємства залюбки допомогли з будматеріалами, а організаційний комітет "культурної столиці" забезпечив центр відеотехнікою.

Центр креативності

Усередині все ніби нагадує імпровізований знімальний майданчик: колекція книг саме чекає, коли потрапить на стелажі майбутньої бібліотеки Єгуди Сафрана - її назвали на честь нью-йоркського професора, викладача Ареяса, який також патронує цей проект. Сам Рикардо дуже пишається тим, що йому та його однодумцям вдалося здійснити за досить невеликий проміжок часу - з нуля створити повноцінний культурний осередок.

Вже відкрили свої двері виставкові зали, сцена для виступів, студія відеомистецтва та робочі офіси. Розклад подій вже вщерть заповнений на декілька місяців наперед. Ентузіасти ледь встигають змінювати декорації перед новими виставками. Свої репетиції тут хочуть проводити різноманітні театральні групи, поки скульптори та художники заповзялися оформити інтер’єр нового центру.

Головна ж мета центру - зламати кордони між різними формами мистецтва та мистецького самовираження. "Успіх - це коли всі продуктивні", - каже Ареяс, сподіваючись на те, що усі відвідувачі почуватимуться у цьому центрі як вдома.

Проект з перетворення фабрики на центр сучасного мистецтва та архітектури у місті з живучими традиціями португальської історії був дещо ризикованим. Рикардо Ареяс свідомий того, що Гімарайш - не Нью-Йорк. Все ж він сподівається на успішність свого дітища, у тому числі й завдяки можливостям, які відкриє статус культурної столиці-2012. "Без цієї події відкривати цей центр було б безглуздо. Цей статус потрібен нам як двигун мотивації. Згодом почне перевтілюватися й ціле місто", - каже він.

Звуки й ритми

Музична академія з давніми традиціями теж зазнає змін. З вікон її старовинної будівлі лунають звуки вічної класики, тішачи вуличних перехожих. Директор академії Арміндо За Кашада розповідає, що колись ця будівля слугувала притулком для бідних, хворих та знедолених, а згодом прихистком для самотніх жінок. Старі стіни будівлі й досі пам’ятають ці історії. Навіть кабінет директора заставлений книгами та старезними меблями.

Міська музична академія зареєстрована як приватна організація. З фінансуванням скрутно, тож коштів бракує навіть на такий необхідний ремонт приміщень. Але За Кашада живе мріями про нову, простору та сучасну будівлю.

Студенти цієї академії відіграватимуть важливу роль у цьогорічних культурних заходах. Вже заплановано декілька оперних концертів. Але академія не збирається себе окремо рекламувати. За словами директора, навчатися тут щороку бажають сотні, а це, вважає директор, найкращий доказ того, яку важливу роль посідає музика у серцях мешканців цього міста.

Автори: Корнелія Рабітц, Дмитро Каневський
Редактор: Тетяна Бондаренко