1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Культ черепа» - дещо незвична виставка в Маннгеймі

17 жовтня 2011 р.

Людський череп може бути трофеєм, реліквією або навіть прикрасою. Виставка «Культ черепа» у Маннгеймі пропонує глибокий екскурс в історію культури, а також застосовує найновіші наукові методи для дослідження черепів.

https://p.dw.com/p/12tRi
Фото: Wilfried Rosendahl, rem

Дехто з відвідувачів, мабуть, приходить сюди задля того, щоб полоскотати собі нерви. Серед 300 черепів подекуди трапляються такі екземпляри, які можуть налякати будь-кого. Однак Берндові Кромеру байдуже, чи череп цілий, чи від нього відділено певні частини, чи у кістки вбито цвях. Науковця цікавлять суто двадцять мікрограмів кісткового матеріалу, цього достатньо, щоб визначити вік експоната.

Він просвердлює у черепі отвір діаметром два міліметри, щоб взяти пробу. У такий спосіб Кромер вже дослідив 60 черепів на замовлення музейного комплексу Reiss-Engelhorn-Museen. Найстаріший з них датується пізнім періодом бронзової доби, наймолодші – раннім середньовіччям.

Незвичний проект

Бернд Кромер працює в одному, мабуть, з найнезвичніших музейних проектів «German Mummy Project». Разом з експертами з різних галузей та за допомогою найсучасніших наукових методів учені намагаються розгадувати таємниці мумій, встановлючи походження, спосіб життя та ритуали дуже давно померлих людей. В одній команді працюють антропологи, медики, хіміки, фізики, біологи та генетики з різних країн. Власне, сама ініціатива «German Mummy Project» виникла в рамках великої виставки мумій у маннгеймському музеї. Проект одразу став успішним, відтоді дослідження продовжуються, пояснює археолог, заступник директора музейного комплексу Вільфрід Розендаль. «Ми дослідили понад шістдесят мумій. - розповідає науковець. - Ці здобуті упродовж років праці знання та контакти ми використовуємо тепер для дослідження черепів».

Реконструкція деформованого черепа
Реконструкція деформованого черепаФото: Wilfried Rosendahl, rem

Теодорос Пітціос, директор археологічного музею в Афінах, привіз до Маннгейма череп з Греції. Від споглядання такого екземпляра стає моторошно, хоча він і гарно оздоблений мозаїкою та вважається абсолютним раритетом. Пітціос хоче розгадати таємниці цього експонату. Череп потрапив до Афін більше ста років тому, його точний вік ніхто не знає. На думку грецького науковця, цьому черепу понад 500 років, а походить він, швидше за все, з Меcоамерики. «Можливо, він трохи старіший від ацтеків. Ми знаходили в літературі описи оброблених у схожий спосіб черепів. Тепер якраз встановлюємо його точний вік», -розповідає Пітціос. Аби перевірити, чи камінці вставляли в нього систематично, а також виявити стан зубних коренів, череп досліджують за допомогою комп'ютерної томографії.

На службі науки

Для радіолога Крістіана Фінка, котрий співпрацює з музеєм вже протягом трьох років, це завжди щось особливе, коли комп'ютерний томограф сканує череп або мумію. За допомогою такого потужного обладнання Фінк зазвичай відрізняє у своїх пацієнтів ракові клітини від нормальних. Що ж допомагає такий прилад дізнатися про стародавній череп?

Скануваня колумбійського черепа
Скануваня колумбійського черепаФото: Wilfried Rosendahl, rem

Радіолог вказує на перемодельований череп з Колумбії, котрий походить ймовірно з часів 12-15 століття. На кістки було наненсено шар спеціальної пасти. Експерти інституту клінічної радіології спробували відділити спеціальні пов'язки від кісток, щоб дістатися до кісткового матеріалу. Результат комп'ютерної томографії став справжнім сюрпризом. «Ми одержали дитячий череп, кісткову структуру якого цілеспрямовано деформували за допомогою пов'язок, аби він відповідав тодішнім уявленням про ідеал краси», - розповідає Фінк.

Комп'ютерна томографія допомагає вченим відкривати нові й нові таємниці. Наприклад, у внутрішній порожнині однієї з мумій у такий спосіб виявили згорток папірусу. З одного кельтського черпа стирчав цвях. Завдяки такому методу дослідження науковці встановили, що цвях забили в череп вже після смерті людини. Так археологи вийшли на слід ритуалу, за яким голову чіпляли до стіни – як символ перемоги.

Автор: Сабіне Ельце / Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний