«Курчата» на велосипедах по всій Європі збирають кошти для українських дітей

«Ми маємо звичку перевдягатися у гігантських курчат та робити смішні трюки», - написано на оголошеннях, які з’являються в кожному місті, куди під час благодійного велосипедного туру заїжджає організація «The Charity ChickenFoundation», заснована п’ятьма друзями з Нідерландів та Австралії. Серед учасників ініціативи і зварювальники, і менеджери. Півтора роки тому приятелі вирішили займатися благодійністю і вирішили допомагати саме дітям із синдромом Дауна.

Для українських дітей

Майже одразу після заснування «The Charity ChickenFoundation» її учасники звернули увагу на Всеукраїнську благодійну організацію «Даун Синдром». Ця організація нещодавно відкрила єдиний в Україні Центр раннього розвитку, що забезпечує педагогічну та психологічну допомогу сім’ям, в яких народилися діти із синдромом Дауна та іншими генетичними особливостями. Менш ніж за рік свого існування спеціалісти цього центру безкоштовно допомогли вже 316 сім’ям, проте фінансову підтримку своєї діяльності від держави не отримували.

«В Європі організації, які допомагають людям із синдромом Дауна, отримують значну підтримку від держави та інших благодійників. В Україні з цим інакше. Але ж фантастична робота, яку самотужки робить організація «Даун Синдром», заслуговує на максимальну підтримку. Тому ми вирішили допомагати саме їм» - розповідає нідерландець Піт Бредлі, один з учасників «The Charity ChickenFoundation». Весь минулий тиждень він  з друзями провів на велосипедах у жовтих костюмах курчат, подолавши 620 кілометрів за маршрутом Гамбурґ – Амстердам. Під час поїздки друзі упинялися в декількох містах, де проводили благодійні вечори зі збором коштів для українського центру.

«Мамо, дивися, які кури!»

Наприкінці благодійного туру «курчат» стало на одного більше – до групи приєдналася киянка Тетяна Михайленко, один з засновників Центру раннього розвитку ВБО «Даун Синдром». Вона на власні очі побачила, як люди реагуть на дорослих велосипедистів, переодягнутих курчатами. «Всі машини, які їхали поруч, завжди нам сигналили. Водії відкривали вікна авто, кудахтали та кукарекали звідти, а діти кричали: «Мамо, дивися, які кури!» - із посмішкою згадує незвичну подорож Тетяна Михайленко.

Наскільки необхідно для благодійної діяльності сідати на велосипед та перевдягатися у курчат? За задумкою, смішні костюми мали стати родзинкою, на яку звертатимуть увагу інші люди, та активніше реагуватимуть на заклики про допомогу. «Звісно, кожен може у звичайному одязі їздити в машині по різних містах із закликами займатися благодійністю. Проте чи це буде ефективно? Ми зрозуміли, що маємо виглядати трішки божевільно. Адже чим людям веселіше, тим легше вони допомагають іншим» - говорить Піт Бредлі.

Повторити? Легко!

П’ятеро друзів вже вдруге сідають на велосипеди на підтримку української організації «Даун синдром». Торік після збору коштів «курчата» приїжджали до Києва. Передавши українським партнерам зібрані кошти, «курчата» поспілкувалися з дітьми і пригостили їх шоколадними яйцями. «Ну, а що ще може подарувати дітям курка?» - сміється Піт Бредлі.

За його словами, цьогорічна подорож виявилася набагато складнішою за попередню через погану погоду. Але дощ та шквальний вітер не змусили чоловіків зупинитися чи пересісти з велосипедів – для них дотримання оголошених умов благодійної акції було принциповим питанням.

Учасники «The Charity ChickenFoundation» плануть знову зібратися разом – для обговорення наступного благодійного туру. Підготовка може зайняти близько трьох місяців. Невдовзі на  сайті організації мають з’явитися «курячі історії», адже під час дороги з ними сталася не одна цікава пригода. Так, в одному з міст, повз яке проїжджали «курчата», їх зупинило поліцейське авто… із проханням сфотографуватися разом – поліцейським дуже сподобалися незвичні велосипедисти та ідея, що прихована за їхніми пухнастими костюмами.

Автор: Альона Павленко
Редактор: Євген Тейзе