„Кінаха можна було лише умовно називати опозиціонером”

усія про майбутнє партії.

Нинішній тиждень виявився багатим на кадрові зміни в уряді. Відбулося й чергове перегрупування політичних сил. Лідер Партії промисловців і підприємців України Анатолій Кінах вирішив змінити жорстку опозиційну лаву на зручне міністерське крісло. Таке рішення цього політика викликало вкрай критичну реакцію з боку опозиції. В Україні знову заговорили про політичну зраду. Лідера ПППУ вже навіть виключили з фракції „Нашої України”. Наша київська кореспондентка Лілія Гришко намагалася розібратися, що спонукало Кінаха змінити політичну сторону:

„Мотивація дій свого лідера Анатолія Кінаха членам Партії промисловців та підприємців України цілком зрозуміла. Вони вважають, що його поміркована позиція в уряді Януковича може бути стабілізуючим чинником у протистоянні «опозиція-коаліція». Член цієї партії, народний депутат України Микола Оніщук в інтерв”ю „Німецькій хвилі” сказав, що позиція Кінаха стримуватиме тих членів антикризової коаліції, які налаштовані на війну:

„Можливо Анатолій Кінах вважає, що у складі уряду він може зробити для країни і для глави держави більше, чим депутат опозиції.”

Депутат констатує, що не всі депутати від Партії промисловців та підприємців готові йти за своїм лідером. Микола Оніщук каже, що більшість депутатів, представлених у парламенті від їхньої партії, ймовірно, залишаться в «Нашій Україні» та підтримуватимуть дії опозиції.

Таке рішення партійці планують ухвалити на сьогоднішньому засіданні політради партії, при цьому вирішальною буде особиста позиція кожного депутата, наголошує Оніщук:

„В Україні стосовно народних депутатів імперативний мандат не діє. Це означає, що кожен депутат є вільним у виборі свого рішення.”

Таку полярність думок розколом партії Микола Оніщук не називає. Він впевнений, що тут можна знайти альтернативне рішення:

„Ця проблема може бути вирішена за рахунок створення в партії певної платформи для тих, хто хотів би зберегти і забезпечити в подальшому співпрацю з «Нашою Україною».

У будь-якому разі, продовжив парламентарій, сьогоднішня політрада визначить подальшу долю партії та скорегує політичну обстановку в Україні. Тому, на його думку, партійне рішення має бути виважене і обґрунтоване.

„Я очікую, що його зміст повинен забезпечити, по-перше, подальшу політичну перспективу партії, а що найголовніше - забезпечити цивілізаційну перспективу для країни.”

Сам Микола Оніщук вже визначився, що залишиться у Партії промисловців та підприємців, але не виходитиме зі складу «Нашої України», оскільки хоче і в подальшому підтримувати президента Віктора Ющенка. Він вважає, що сьогодні главі держави як ніколи потрібна підтримка.”

Прокоментувати входження Анатолія Кінаха до уряду ми попросили також експерта німецького Фонду науки й політики Райнера Лінднера:

„В особі Кінаха до уряду повертається міністр, який на різних посадах супроводжував увесь процес економічної трансформації. Він працював на ключових посадах також за часів Кучми. Тому опозиційним політиком його можна було називати тільки дуже умовно. Швидше за все він є людиною, яка відстоює прагматичний курс. Міністерську посаду йому запропонували передусім для того, аби прискорити процес розвалу блоку „Наша Україна”. На мою думку, через нього робиться спроба спонукати також інших депутатів, які граються з думкою полишити блок, наважитися на такий крок. Крім того, вірогідно, робиться спроба залучити до процесу ухвалення рішень також підприємців, які входять до його партії”.

Мороз, Кінах… список тих українських політиків, які раптом змінили політичних партнерів, стає дедалі довшим. Чи можна сьогодні ще вірити українським політичним лідерам?

„Знаєте, політичні переконання в останні роки відігравали лише другорядну роль в українській політиці. Завжди йшлося лише про те, щоб розпізнати, хто має владу, і відповідно перелаштуватися. Ті, хто справді відстоює опозиційну політику, перебувають у меншості. І через такі кадрові рішення їх стає ще менше. На жаль, фактом є те, що в Україні відсутня стабільна опозиція. А тих, хто виступає за зміни, виявляється, можна перевербувати за допомогою матеріальних стимулів”.

Чи виграє в професійному сенсі уряд Януковича від того, що до його складу тепер увійшов Кінах?

„Позитивний момент участі Кінаха в уряді полягає в тому, що він певним чином може допомогти збалансувати сили. Він був якраз тією людиною, яка постійно виступала проти екстремальних форм протесту, наприклад, – проти того, щоб постійно залишати парламентські засідання. Він дотримувався думки, що так робити нелогічно, оскільки в парламенті ухвалюються рішення. Він виступає, як я вже сказав, швидше за прагматичний курс. Водночас ми знаємо, що Кінаха не можна назвати радикальним реформатором. Він завжди дуже стримано ставився до великих реформаторських процесів. Але він виступає також за певну рівновагу між елітами та різними партійними групами всередині України”.

Пане Лінднер, а чи зацікавлений Янукович у такій рівновазі, про яку ви щойно сказали?

„На мою думку, його стратегія полягає в тому, щоб спробувати досягти обидвох цілей. Країна потребує стабілізації, інакше вона просто втратить свою дієздатність і розвалиться. Зараз спостерігається дедалі більше відставання, що стосується процесу реформ. Тому тут треба, щось робити. Таким чином стабілізація є важливою метою. Але водночас Партія регіонів намагається зайняти якомога вигіднішу позицію в зв’язку з можливими достроковими виборами, проведення яких вже ніхто не може виключити остаточно. Тут вже, вірогідно, йдеться й про перспективу на 2009-й рік. Робиться спроба максимально відтіснити опозицію, щоб потім мати змогу виставити потужного кандидата на посаду президента”.

Лілія Гришко, Володимир Медяний