Транспортна лібералізація
5 листопада 2012 р.
Профспілки застерігають, що праціники автобусного транспорту через нові правила можуть постати перед загрозою погіршення умов праці та її оплати. Натомість працедавці не поділяють такої точки зору. Приватні автобусні фірми тішаться, адже вони досягли своєї мети. Від січня 2013 року вони можуть започатковувати нові маршрути для автобусів дальніх рейсів. Дозвіл на запровадження автобусного транспорту дальнього слідування є важливою віхою для екологічного транспорту та сервісу, каже Бастіан Роет, речник Федерального об'єднання німецьких омнібусних підприємств. На його переконання, потреба в нових законодавчих правилах щодо транспорту дальнього слідування назріла давно.
Старі привілеї
Закон, який досі діяв, було ухвалено 1930 року. Він гарантував державній залізниці монополію на пасажирські перевезення у Німеччині. До 1970-х років Німецька залізниця й пошта використовували численні автобусні маршрути дальнього сполучення. Потім більшість з них було скасовано. Приватні фірми могли пропонувати нові лінії лише тоді, коли це не створювало конкуренцію залізниці або вже чинним автобусним сполученням. Тому в Німеччині дальні автобусні рейси не були розвинутими.
Нові правила передбачають, що з першого січня 2013 року можна виводити на нові маршрути автобуси дальнього сполучення. Відстань між зупинками на таких автобусних рейсах має становити щонайменше 50 кілометрів. Бастіан Роет бачить перспективу створення нових структур у громадському транспорті. «2013 стане роком, коли виникне багато автобусних маршрутів дальнього сполучення, тобто ця мережа може покрити територію всієї держави». За його словами, фірми, котрі пропонують автобусні перевезення, не планують відбивати пасажирів у залізниці. «З досліджень ми знаємо, що насамперед пересісти на автобуси збираються автомобілісти», - пояснює Роет. У першу чергу йдеться про місцевості, де залізниця досі не забезпечила зручне сполучення або де потрібно здійснювати численні пересадки, щоб дістатися до цілі. Саме там автобусні перевізники розраховують здобути успіх, пропонуючи альтернативу залізниці.
Особливо привабливими можуть бути автобуси дальнього сполучення, котрі братимуть не швидкістю досягнення мети подорожі, а вигідною ціною. Адже досі дуже рідко квитки на автобуси дальнього сполучення коштують дешевше, ніж залізничні квитки.
Німецька залізниця спокійно ставиться до майбутньої конкуренції, не плануючи розширювати мережу своїх автобусних ліній. Натомість компанія концентрує свої зусилля на головних напрямках свого бізнесу та інвестує у розвиток.
Сумніви профспілок
Критичні відгуки на лібералізацію автобусного транспорту дальнього сполучння надходять насамперед з боку профспілок. Залізниця і профспілка транспортників EVG, наприклад, не задоволені новою редакцією закону. «Це рішення, у тому вигляді, в якому його ухвалили, хибне. Це гол у власні ворота для конкуренції та для транспортної політики загалом», - каже Міхаель Кляйн, речник EVG.
Конкуренція між рейковим та автомобільним транспортом, на його думку, викривлена. «Кожен потяг, що пересувається рейками, сплачує спеціальний трасовий збір. А автобус дальнього маршруту їде автошляхами, не сплачуючи за дорогу нічого». Профспілка підозрює, що цінова конкуренція між залізницею та втобусами дальнього сполучення стане додатковим тягарем, що ляже на плечі працівників фірм, які здійснюватимуть автобусні перевезення. За дешевизну автобусних квитків будуть змушені розплачуватися поганими соціальними умовами та зарплатами працівників, припускають профспілкові активісти.