Кінець німецької мрії про РБ ООН?

У Німеччині газети широко обговорюють спроби уряду країни отримати постійне місце в Раді Безпеки ООН. Минулого тижня ці сподівання зазнали тяжкого удару, коли США та Китай заявили, що разом виступають проти такого плану. Frankfurter Rundschau пише:

Гарантій того, що німці отримають місце постійного члена Ради Безпеки ООН, не було ніколи. А тепер шанс узагалі став примарним, бо спротив іде відразу з трьох сторін. США об’єдналися з Китаєм проти планів так званої „великої четвірки”, серед яких і Німеччина. Внутрішньонімецька опозиція теж не оминає нагоди показати, що їй ці плани байдужі... Нарешті немає й підтримки африканських країн, на яку розраховували. Для ООН можна тільки сподіватися, що історія з „четвіркою” не заблокує терміново необхідну загальну реформу Об’єднаних Націй. Берлін та інші учасники „четвірки” несуть за це відповідальність, - вважає Frankfurter Rundschau.

Тему продовжує Offenburger Tageblatt:

Чи сидітиме Німеччина за нібито важливим столом, де ухвалюють резолюції, на які ніхто не звертає уваги, - це питання другого плану. Взагалі краще було б віддати перевагу спільному місцю для Європейського союзу... Це б змусило європейців частіше говорити в один голос. А це і для Німеччини, і для Європи важливіше, ніж національні амбіції в боротьбі за крісло в ООН, - зазначає Offenburger Tageblatt.

Volksstimme з Магдебурга теж налаштована критично до позиції Берліна:

У цій справі німецька зовнішня політика не знайшла підтримки в Європейському союзі. Так звану модель „великої четвірки”, згідно з якою Німеччина мала б місце за столом сильних цього світу, підтримали лише Франція та Бельгія. Британці мовчали, іспанці та італійці голосно протестували. Крім того, спроба тиснути на п’ятірку постійних членів Ради Безпеки шляхом пошуку двох третин голосів решти була стратегічною помилкою. Вони створюють свої альянси, як показує приклад США з Китаєм. Обидві країни не хочуть розширення ексклюзивного клубу. При цьому Пекін, очевидно, не турбує те, що Вашингтон суворо критикує валютну політику Китаю та збільшення витрат на військові цілі. Владою не діляться і її не дарують. Її захищають, - зауважує Volksstimme.

Перейдемо до інших тем. У суботу виповнилося 60 років, відколи американці скинули атомну бомбу на японське місто Хіросіма. Французька газета Le Monde з Парижа з цього приводу зауважує:

Здається, що в ході „холодної війни” людство звикло до цієї нової чуми. Через 60 років після Хіросіми ми навчилися тільки одному – виживати в хиткій рівновазі жахливого світу. Сьогодні як і вчора триває змагання країн за атомний вогник. Північна Корея, Іран чи Лівія просто мріють його мати. А перші члени клубу – США, Великобританія, Росія, Франція та Китай – прагнуть зберегти свою владу і безпеку. „Атомна бомба занадто небезпечна, щоб довірити її світу, в якому не працюють закони”, - написав американський президент Гаррі Трумен, який віддав наказ скинути бомби на Хіросіму й Нагасакі. Сьогодні це знову актуально, - пише Le Monde.

Німецька Hannoversche Allgemeine зазначає:

Те, що Північна Корея розбудовує свій ядерний арсенал, а Іран у ці дні планує поновити атомну програму, викликає більше занепокоєння, ніж конфронтація блоків у часи „холодної війни”. Деспотичні лідери в цих країнах менше передбачувані, ніж свого часу керівництво СРСР та США. Вірогідність повторення катастрофи Хіросіми й Нагасакі зросла, - попереджає Hannoversche Allgemeine.

На завершення – коментар газети Schwäbische Zeitung з міста Лейткірха про ситуацію у Великобританії, де триває розслідування обставин терактів:

Починається час дискусій. Скільки заходів безпеки може витримати відкрите суспільство? Чи сприятиме атмосфера спостереження зрештою перемозі фанатиків? А де британський спокій недоречний? Прем’єр-міністр Тоні Блер дав перші відповіді на ці питання. Він оголосив про жорсткий курс, що має покласти край явищу під назвою „Лондоністан”. Занадто довго проповідники насильства почувалися спокійно в британській столиці, тоді як на батьківщини на них чекала тюрма. Британська толерантність високо цінувала й цінує необмежену свободу думки. Виходячи з досвіду, країна сподівалася, що собака, який гавкає, не вкусить. Але екстремістські духівники використовували вільний простір, щоб промивати мізки молодим мусульманам. Тепер цьому буде покладено край, і це правильно, - вважає Schwäbische Zeitung.