Лукашенко в Ірані: „Диктатори всіх країн, єднайтеся”?

Лукашенка дуже раді були бачити в Ірані. Він навіть був присутнім під час важливих військових маневрів, що розпочалися як раз в перший день його візиту. Іран саме проводив успішні випробування нових систем протиповітряної оборони, що дуже вразило Лукашенка. Він відкрито висловлює симпатію своєму іранському колезі й пообіцяв співпрацювати з ним у майбутньому. До того ж, білоруський лідер назвав образливим міжнародну критику Ірану щодо його атомної програми:

„Він же говорить про свою ядерну мирну програму. Що в цьому такого? Які претензії можуть бути до Ахмадінеджада? Він президент своєї країни й дії в її інтересах. Я зміг особисто переконатися, що він абсолютно нормальна, свідома й цивілізована людина, яка добре розуміється на свої справі”.

До триденного перебування Лукашенка в Тегерані підготували дуже різноманітну програму. Йшлося про політичну й економічну співпрацю, навіть про сумісну кооперацію в атомній галузі. Незабаром мають стартувати близько 15 різних проектів, розповідає Сергій Костян, один з найближчих співробітників Лукашенка:

„Якщо нас заганяють в облогу, як це вже зробили з Іраном чи Кубою, то нам же треба якось захищатися!”

Білоруський диктатор почуває себе ошуканим. Причому навіть своїми російськими сусідами, після того, як вони оголосили з наступного року підняти втричі ціни на газ для Білорусі. Лукашенко шукає тепер нового близького партнера, і від Ірану він очікує інвестиції, а також енергоносії:

„Це неймовірно багата держава. Що стосується нафти й газу, то Іран посідає провідні позиції в світі, він не менш важливий за Росію”.

Зі свого боку, президент Ірану Ахмадінеджад теж шукає контактів з Європою, навіть із Заходом. У цьому сенсі Білорусь, передусім завдяки її географічному розташуванню, є дуже вигідним партнером для нього, каже Гайнц Тіммерманн, берлінський експерт з питань Східної Європи:

„Перевагою було б те, що в Європі в Ірану взагалі з’явився б справжній партнер, адже із західними європейцями це практично неможливо через конфлікт щодо іранської атомної програми. Білорусь – єдина європейська держава, яка є членом позаблокового руху. Якщо ці контакти справді розвиватимуться, то це мало б численні переваги для Ірану”.

Іранське керівництво має намір інвестувати в Білорусь до мільярда доларів. Такі інвестиції можуть швидко себе виправдати. Білорусь уже не перший рік поставляє Ірану зброю та боєприпаси. Точний обсяг цих поставок відомий тільки керівникам цих двох держав, але експерти говорять про те, що більша частина з них є нелегальними. Водночас уже кілька років іранці виробляють у Білорусі свої автомобілі. Лише минулого року обсяг торгівельних відносин між двома країнами сягнув 38 мільйонів доларів. Утім, те, що здається позитивним з економічної точки зору, скептично сприймається багатьма білорусами. Говорить лідер білоруської опозиції Олександр Мілінкевич:

„Свого часу ми жили в суспільстві, де головним гаслом було „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!” Нині ж його замінив інший: „Диктатори всіх країн, єднайтеся!” Дуже сумно, що в Білорусі всі друзі – це країни, які давно перебувають у міжнародній ізоляції”.

До таких країн належать зокрема Венесуела, Пакистан, Малайзія та Сирія. З їхньою допомогою Лукашенко намагається створити новий владний центр, як противагу решті світу, переконаний берлінський експерт Гайнц Тіммерманн. Утім, чи вдасться це йому, нині важко спрогнозувати, каже політолог:

„Всі ці диктатори, звісно, є певною небезпекою, але поки не постає питання, як можна цьому протистояти? Справді небезпечно все стане тоді, коли Лукашенко почне всіх їх забезпечувати зброєю”.

Поки всі припущення щодо планів Лукашенка є лише спекуляціями, однак на його ініціативу не варто закривати очі, наголошує німецький експерт.