Майбутнє єврозони

Щоб запровадити євро, країни новачки мають протягом щонайменше двох років утримувати обмінний курс власної валюти межах 15 відсотків по відношенню до євро та виконати іще 4 так звані маастрихтські критерії. Розповідає Юрген Маттхес – професор Кельнського університету.

"Естонія, Литва, Латвія та Словенія досягли приблизно однакового прогресу та планують 2007-2008 року увійти до єврозони. Вони мають ще виконати те чи інше домашнє завдання, але все це їм під силу. Важче буде країнам, що більші за розміром, таким як Чехія, Словаків, Угорщина та Польща. Оскільки інші пункти теж грають певну роль, можливо для цих країн краще, якщо вони скажуть: ми приєднаємося до євро зони пізніше."

До цього часу усі чотири маастрихтські критерії виконала лише Литва. Естонія, Латвія, та Словенія – три з чотирьох. Найважчим з них спеціалісти вважають утримання дефіциту бюджету у рамках 3 відсотків.

Втім, членство у валютному клубі залежить не лише від грошової політики та бюджету. Головне - привести у відповідність економіку держав-новачків до стандартів ЄС.

Говорить Юрген Маттхес:

"Можна це порівняти з морським конвоєм з кораблів, який просувається вузьким каналом. Якщо якісь з кораблів сильно нахиляються вправо або ж уліво, тоді вони просто будуть наштовхуватися на берег і це призведе до численних зіткнень та аварій."

У приєднанні до єврозони є і певний фактор ризику. Держави, які пішли на такий крок мають відмовитися від власної монетарної політики, а отже не зможуть у майбутньому поодинці протистояти так званим зовнішнім факторам. Наприклад, якщо різко зростуть ціни на нафту. Словаччина, Угорщина та Чехія, приміром, потребують уп’ятеро більше нафти сирцю, ніж їхні західні сусіди. Для Польщі та Словаччини схожим фактором ризику є високе безробіття. У цих державах процес трансформації ще не закінчився. На все це потрібно зважати, говорять експерти. Адже, зрештою, після введення євро країни-новачки опиняться у спільному човні.

Рольф Венкель